Легкоступова Валентина Валеріївна
Валентина Валеріївна Легкоступова (30 грудня 1965, Хабаровськ, Хабаровський край, РРФСР — 14 серпня 2020, Москва)[1] — радянська і російська естрадна співачка, педагог, продюсер. Заслужена артистка Російської Федерації (2001)[2]. Внесена до бази «Миротворець» за свідоме порушення державного кордону України, підтримку та популяризацію терористичного режиму ЛНР. 10 травня 2017 року перебувала у місті Луганськ. У лютому 2018 року була призначена російськими окупантами на посаду «начальника відділу культури» захопленої агресором Феодосії[3]. БіографіяНародилася 30 грудня 1965 року в Хабаровську. Батько — Валерій Володимирович[4], мати — Галина Іванівна[5]. Коли їй було три роки, родина переїхала до Феодосії. У 1985 році закінчила Сімферопольське музичне училище імені П. І. Чайковського (по класу скрипки). З 1985 по 1990 роки навчалася в Державному музично-педагогічному інституті імені Гнесіних у Москві на відділенні естрадного вокалу професора Йосипа Кобзона. Дебют співачки на естраді відбувся в 1985 році в місті Херсоні Української РСР — сольний концерт з групою під управлінням Сєні Сона[6]. 30 червня 1986 року отримала другу премію 1-го Всесоюзного телевізійного конкурсу молодих виконавців радянської естрадної пісні в місті Юрмалі Латвійської РСР, де виступила з піснями «Берег щастя» (В. Данілін, С. Сон — Ілля Резнік) і «Я все одно сподіваюся» (Маргарита Пушкіна — Кріс Кельмі)[7]. У тому ж році почала співпрацювати з композитором Раймондом Паулсом («Двоє», «В білих клавішах беріз» та інші пісні). З 1986 по 1992 роки працювала в Тульській обласній філармонії. У 1987 році брала участь у фестивалі молоді в Чехословаччині і в Польщі (Зелена Гура), записала найпопулярнішу свою пісню «Ягода-малина» (музика В'ячеслава Добриніна, слова Михайла Пляцковського), яка була вперше показана на Центральному телебаченні в новорічному «Блакитному вогнику» 1 січня 1987 року. В кінці року пісня також увійшла до фіналу фестивалю «Пісня року». У 1988 році стала дипломантом конкурсу «Сопот-88» (спеціальний приз журі). У тому ж році з'являються пісні «Крапля в морі» і «Кримський пляж». У 1989 році гастролювала по Німеччині в складі делегації від Міністерства культури СРСР, а в 1990 році — по Африці разом з групою Йосипа Кобзона. Після перерви в концертній діяльності, пов'язаної з народженням в 1991 році дочки, Легкоступова з 1993 по 1995 рік працювала в «Театрі естрадної пісні» під керуванням Льва Лещенка. У 1995 році виступала на фестивалі російської пісні в Болгарії. У 2001 рік Валентина Легкоступова була солісткою Московського концертного об'єднання «Естрада»[2]. В кінці 2016 року артистка стала гостею програми Юлії Меньшової «Наодинці з усіма». СмертьУ серпні 2020 року Легкоступова була госпіталізована зі своєї квартири в Москві в тяжкому стані, з черепно-мозковою травмою. 14 серпня 2020 померла в Москві. Особисте життяБула одружена з Олексієм Григор'євим — сином відомого звукоімітатора, режисера Юрія Григор'єва. У них було двоє дітей: донька Анетта (нар.. 1991), яка не є рідною донькою Олексія[8], за даними 2008 року жила в Москві, син Матвій (нар.. 2001) — в селі[9]. У 2014 році Валентина Легкоступова переїхала на постійне місце проживання на острів Тенеріфе (Канарські острови, Іспанія). В основному займалася нерухомістю, але не припиняла концертну та викладацьку діяльність[10]. В серпні 2016 року розпочав роботу продюсерський центр Валентини Легкоступової «VL Music»[11]. На початку 2018 року переїхала у Феодосію, де очолила Феодосійський міський відділ культури[12]. Дискографія
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
