Лемаєв Микола Васильович

Лемаєв Микола Васильович
Лемаєв Микола Васильович
Народився	14 листопада 1929 ; село Красний Яр Самарського округу, тепер Самарської області, Російська Федерація
Помер	24 грудня 2000 (71 рік) ; Нижньокамськ, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР, Росія
Національність	росіянин
Alma mater	Уфинський державний нафтовий технічний університет
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Партія	КПРС
Нагороди	;
	; ; ;

Микола Васильович Лемаєв (14 листопада 1929(19291114), село Красний Яр Самарського округу, тепер Самарської області, Російська Федерація — 24 грудня 2000, місто Нижньокамськ, Татарстан, Російська Федерація) — радянський державний діяч, генеральний директор Нижньокамського виробничого об'єднання «Нижньокамськнафтохім», міністр нафтопереробної і нафтохімічної промисловості СРСР, міністр хімічної і нафтопереробної промисловості СРСР. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради Російської РФСР 11-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (13.06.1980). Доктор технічних наук (1983).

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1946 році закінчив школу. У 1946—1950 роках — учень Куйбишевського нафтотехнологічного технікуму.

У 1950—1960 роках — старший оператор, черговий інженер, начальник установки, старший інженер, начальник цеху, заступник головного інженера Новоуфимського нафтопереробного заводу міста Черниковськ Башкирської АРСР.

Член КПРС з 1955 року.

У 1956 році закінчив вечірнє відділення Уфимського нафтового інституту.

У 1960—1963 роках — заступник начальника управління хімічної промисловості Татарської Ради народного господарства (раднаргоспу).

У 1963—1977 роках — директор, генеральний директор Нижньокамського нафтохімічного комбінату Татарської АРСР. У 1977—1985 роках — генеральний директор Нижньокамського виробничого об'єднання «Нижньокамськнафтохім» Татарської АРСР.

У березні — 18 жовтня 1985 року — 1-й заступник міністра нафтопереробної і нафтохімічної промисловості СРСР.

18 жовтня 1985 — 27 червня 1989 року — міністр нафтопереробної і нафтохімічної промисловості СРСР.

17 липня 1989 — 24 вересня 1990 року — міністр хімічної і нафтопереробної промисловості СРСР.

З вересня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

У 1992—2000 роках — президент АТ «Нефтектехно», радник президента Республіки Татарстан Мінтімера Шаймієва, голова ради директорів АТ «Нижньокамськнафтохім».

Помер 24 грудня 2000 року в місті Нижньокамську. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.