У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Леміш.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сошник.
Лемі́ш (від прасл.*lemešь/*lemežь, пов'язаного з *lomiti), рідше сошни́к (від «соха») — частина плуга, сохи або іншого землерийного знаряддя, що, у процесі орання землі, підрізує шар ґрунту знизу[1][2][3]. Лемеші українського рала (знаряддя для розбиття грудок зораної землі) називалися нарольниками[4].
Історія
Кам'яні лемеші трикутної форми знайдені в місцях поширення Мацзябанської культури в Китаї навколо озера Тайху, а датуються вони бл. 3500 р. до н. е. Також лемеші засвідчені при розкопках поселень культур Лянчжу і Мацяо, датованих приблизно тим самим періодом. За словами британського археолога Дейвіда Герріса, це вказує на розвиток інтенсивнішого рільництва на облаштованих, можливо захищених насипами полях, що стався на той час. Згідно з класифікацією Му Юнкана і Суна Чжаоліня, трикутний леміш міг існувати в багатьох варіантах і походити від лопат культур Хемуду і Лоцзяцзяо, а проміжним етапом був маленький плуг культури Сунцзе. У культурах, що слідували за культурою Лянчжу, вже застосовувалися плуги на тваринній тязі[5][6].
Леміш плуга має вигляд трапецієподібної чи дзьобоподібної пластини. У ньому виділяють такі елементи: дзьоб (носок), лезо і спинку. У розбірних лемешах дзьоб може бути відділюваним елементом. Для зміцнення дзьоба до нього можуть кріпитися польова щока чи долото[7].
Виробляється куваним чи литим із стійкої до стирання сталі. Зазвичай для нього використовують вуглецево-марганцеву сталь або т. зв. броньову сталь, що складається з трьох шарів — зовнішніх загартованих і середнього м'якого, завдяки чому сталь однаково опирається стиранню й деформації. З метою зменшення зношення лезо лемеша гартується на 3-4 см у ширину й принаймні 3 мм у глибину або покривається твердим металом (наприклад, хромом)[7].
Леміш є складовою корпусу плуга, у конструкцію якого також входять відвал (полиця), польова дошка (полоз) і стійка. З відвалом він з'єднується болтами, разом з ним утворюючи робочу (лемішно-відвальну) поверхню плуга.
Леміш рала чи сохи («нарольник», «наральник») має форму трикутника чи вузької трапеції із загнутими краями в нижній частині. Утворена втулка слугувала для насадження нарольників на розсоху сохи чи кописть рала.
Інше
Для очищання лемеша і чересла від прилиплої землі використовують і́стик — інструмент, що складається з держака (істичи́льна) із залізним наконечником[8][9].
Лемешем називається одна з кісток лицевої частини черепа, що отримала назву за схожість з елементом плуга.
У північних районах Росії в традиційній архітектурі вживався різновид ґонту під назвою леміш, чиї пластинки теж нагадують формою леміш плуга[10][11].
У культурі
Відома приказка «Зробити з лемеша швайку» (або «звести з лемеша на швайку») — «досягти мізерних результатів»[1]. Вона відсилає до української казки «Коваль», де невмілий ремісник марно перевів пуд заліза[12].
Плуг є одним зі символів мирної праці, але давньогрецькі міфи згадують героя Ехетла, що допомагав афінянам у Марафонській битві, бувши озброєним лемешем[13]. Саме його ім'я Ἔχετλος виводять від грец.εχέτλη («руків'я плуга»)[14].
↑ абвNorbert Marks. Maszyny rolnicze. Cz. 1, Maszyny do uprawy, pielęgnacji, nawożenia, siewu, sadzenia i ochrony roślin. — Kraków : Wydawnictwo Akademii Rolniczej w Krakowie, 1997. — ISBN 8386524189.(пол.)
↑Fink, Dennis. The Battle of Marathon in Scholarship: Research, Theories and Controversies Since 1850. Jefferson, NC: McFarland & Company, Inc., Publishers, 2014, p. 187. ISBN 9780786479733.
Сельскохозяйственная техника. Каталог. — 3 изд. — М., 1967.
Карпенко Н. А., Зеленев А. А. Сельскохозяйственные машины. — М., 1968.
Каталог тракторов, сельскохозяйственных, землеройных и мелиоративных машин, транспортных средств, машин и оборудования для механизации животноводческих ферм. — М., 1972.
.JPG)
