Леонченко Микола Костянтинович

Микола Костянтинович Леонченко
Микола Костянтинович Леонченко
Народження	25 серпня 1912; Корсунь
Смерть	20 грудня 1941 (29 років); Кузнецьк
Поховання	Пензенська область
Країна	СРСР
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Бомбардувальна авіація
Роки служби	1933–1941
Партія	КПРС
Звання	Майор авіації
Війни / битви	Радянсько-фінська війна; Німецько-радянська війна
Нагороди
	(№ 309)
	Леонченко Микола Костянтинович у Вікісховищі

Микола Костянтинович Леонченко (25 серпня 1912, Корсунь — 20 грудня 1941, Кузнецьк) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1940), в роки німецько-радянської війни командир ланки 85-го авіаційного полку Північно-Західного фронту.

Біографія

Народився 25 серпня 1912 року в місті Корсуні (нині Корсунь-Шевченківський Черкаської області) в багатодітній селянській родині. Українець. Після закінчення у 1931 році семи класів Корсунської середньої школи № 1 працював на Корсунському і Стеблівському цегельних заводах. З 1933 року — червоноармієць Першої кавалерійської дивізії. У 1934 році проходив військову службу в Рязані та Севастополі, а через рік був направлений у військову авіаційну школу пілотів в Проскурові, яку закінчив у 1935 році і після її закінчення, служив в ній, а потім в Єйській військово-морської авіаційної школі інструктором-льотчиком. У 1938 році закінчив курси удосконалення командного складу.

Учасник Радянсько-фінської війни 1939–1940 років. Як командир ланки 85-го авіаційного полку (Північно-Західний фронт) капітан Микола Леонченко здійснив двадцять два бойових вильоти (з них дванадцять вночі) на бомбардування залізничних вузлів, портів, аеродромів, військово-промислових об'єктів противника; першим в полку застосував бомбометання з малих висот, провів дослідницьку роботу по сліпий посадці літака.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною і проявлені при цьому відвагу і геройство» капітану Миколі Костянтиновичу Леонченку присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 309).

У 1940–1941 роках працював у науково-дослідному інституті над впровадженням у серійне виробництво першого пікірувального бомбардувальника.

З грудня 1941 — на радянсько-німецькому фронті, був командиром 752 важкобомбардувальнолго авіаполку. Загинув 20 грудня 1941 у битві під Москвою. Похований у дитячому парку міста Кузнецька Пензенської області.

Нагороди, пам'ять

Нагороджений орденом Червоного Прапора (15 січня 1940) та ордена Леніна (7 квітня 1940).

Його ім'я присвоєно середній школі № 1 та одній з вулиць Корсуня-Шевченківського.

Література

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. — Т. 1: Абаев—Любичев / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — 911 с. (рос.)
Они отстояли мир: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Черкасской области. — Днепропетровск: Промінь, 1985. — 398 с. (рос.)