Леопольд Сонді

Леопольд Сонді
угор. Szondi Lipót
Ім'я при народженні	угор. Sonnenschein Lipót
Народився	11 березня 1893(1893-03-11)[1][2][…]  Нітра, Nyitra Countyd, Угорське королівство[1]
Помер	24 січня 1986(1986-01-24)[1][2][…] (92 роки)  Кюснахт, Швейцарія[4]
Поховання	Флунтерн[4]
Країна	Угорщина  Швейцарія
Діяльність	психіатр, викладач університету, психоаналітик
Alma mater	Будапештський університет (1919)
Галузь	психіатрія
Заклад	Будапештський університет
Науковий ступінь	доктор наук
Відомий завдяки:	тесту Сонді
У шлюбі з	Ilona Szondid[5]
Діти	Петер Сонді[5]
Нагороди	honorary doctorate from the University of Paris-VIId (1978)
Леопольд Сонді у Вікісховищі

Леопольд Сонді (нім. Leopold Szondi, угор. Szondi Lipót; 11 березня 1893(18930311), Нітра, Австро-Угорщина — 24 січня 1986, Кюснахт, Швейцарія) — угорський психіатр. Відомий як засновник долеаналізу — одного із напрямків глибинної психології, та творець тесту Сонді.

Сонді Леопольд народився 11 березня 1893 року у місті Нітра, Австро-Угорщина (тепер Словаччина) у єврейській родині, яка говорила німецькою та словацькою мовами.

1929 року у нього народився син Петер, німецький філолог. В 1935 році Леопольд Сонді розробив невербальний проективний тест особистості^[6].

У червні 1944 року Сонді із сім'єю було депортовано до концентраційного табору Берґен-Бельзен потягом Кастнера. Його було звільнено у грудні 1944 року, коли 1700 американських інтелектуалів заплатили Адольфу Айхману викуп. Він виїхав до Швейцарії і там залишився жити та працювати.

Леопольд Сонді помер 24 січня 1986 року у місті Кюснахт, Швейцарія. Сонді знайшов свій останній спочинок на кладовищі Флунтерн у Цюріху. У могилі також поховані його дружина Ілона «Лілі» Лівія, уроджена Радваній (1902-1986), їхній син Петер (1929-1971) та дочка Віра (1928-1978), яка була лікарем.

Біографія Леопольда Сонді, написана Бюрги-Майєром, містить докладний опис життя Сонді, проте деякі наведені факти, спростовуються найближчими соратниками Сонді. Зокрема, учень Леопольда Сонді Фрід'юнг Юттнер стверджує, що Сонді помер у власному будинку, а не в будинку для літніх людей^[7]

Одним з основних понять концепції долеаналіза вважається родове (сімейне) несвідоме. Незважаючи на те, що Леопольд Сонді в своїх працях не торкається поняття «пам'ять», «проблеми пам'яті», однак згідно з сучасними дослідженнями в області пам'яті людини, родове несвідоме, яке відрізняється від інших видів несвідомого своїм змістом і призначенням, визначає структуру пам'яті людини^[8]

Серед бібліографії Леопольда Сонді слід виділити п'ять фундаментальних праць, оскільки саме в них описані всі положення концепції психології долі:

1. «Я-аналіз» (1956)

2. «Підручник експериментальної діагностики потягів» (1960 (2-е видання))

3. «Долеаналіз» (1944, 1948, 1965)

4. «Долеаналітична терапія» (1963)

5. Патологія потягів (1952)^[9].

• Jacques Schotte, Szondi avec Freud. Sur la voie d'une psychiatrie pulsionnelle, Éditions De Boeck-Université, 1990.