Лео Куннас
Лео Куннас (народився 14 листопада 1967) — естонський колишній військовий офіцер і письменник-фантаст. Куннас народився в селі Клійма, муніципалітету Виру. Після закінчення Академії національної оборони Фінляндії у 1994 році Куннас був командиром Бойової школи сил оборони (Меегомяе, Виру). Він також був першим командиром Естонської військової академії в 1997—1999 роках (на той час розташовувалася в Таллінні).[2] У 2003—2007 роках він був начальником оперативного управління (J3) Генерального штабу Сил оборони Естонії в званні підполковника. Після закінчення Університету національної оборони США (Норфолк, Вірджинія) у 2005 році він служив штабним офіцером в операції «Свобода Іраку» в МНД-Багдад 3. BCT.[3] Восени 2007 року Куннас пішов у відставку. Причиною його відставки стало питання зміни конституції Естонії, запропоноване парламенту президентом Тоомасом Гендріком Ільвесом.[4] Після своєї відставки у численних статтях він відстоював такі погляди: Зміна Конституції Естонії була б серйозною помилкою. Скасування ролі президента як верховного головнокомандувача силами оборони і надання цієї ролі міністру оборони є небезпечним. Ця зміна не сприятиме цивільному контролю над Силами оборони Естонії, але дасть чиновникам МО необмежену владу над Силами оборони Естонії та політизує офіцерський і сержантський корпус. Естонська нація повинна бути готова захищати себе за допомогою добре підготовленої резервної армії в рамках НАТО. Слабкою стороною членства Естонії в НАТО є відсутність будь-яких військових планів щодо захисту Балтії, а це означає, що хоча допомога врешті-решт надійде (він не сперечається щодо статті 5), без надійної самооборони Естонія буде окупована. Він має на увазі дослідження RAND 2003 року «Країни Балтії та членство в НАТО».[5] Росія є найсерйознішим геополітичним фактором безпеки Естонії, про який не можна забувати в оборонному плануванні. Він стверджує, що Естонія повинна планувати найгірший сценарій, і це є причиною збільшення естонського резервного компоненту до 40 000 резервістів (операційна структура військового часу зараз становить близько 16 000). Міністерство оборони Естонії не зробило нічого для розвитку надійних можливостей самооборони і зосереджується лише на міжнародних місіях. Реакція естонського суспільства та урядових кіл має подвійний характер. З одного боку, генерал-лейтенант у відставці Йоганнес Керт вважає, що Лео Куннас є одним із небагатьох людей в Естонії, які мають аналітичне та дуже чітке бачення питань оборони Естонії.[6] Представники МО Естонії (і особливо екс-міністр оборони Юрген Лігі) категорично проти поглядів Куннаса.[7][8] ОсвітаЛео Куннас вивчав історію, філософію та політику в таких університетах:
Військова освіта:
Військова кар'єраЕстонська армія
БеллетристикаРомани
Документальні оповіді
Статті та інтерв'ю в естонських газетах
Цікаві фактиУ віці 16 років Лео Куннас був засуджений до радянської в'язниці за спробу перетину кордону та зберігання вогнепальної зброї. Одним із прокурорів був Айн Сеппік, колишній комуніст і нинішній естонський високопоставлений політик.[21] Куннас згадує роки жорстокого ув'язнення у своєму романі «Світ вічного світла», який отримав щорічну премію Looming у 1991 році. Його роман «Слуга солдатського бога» отримав друге місце на конкурсі естонського роману 2000 року[22]. У 2007 році Асоціація журналістів Естонії оголосила його статтю «Eesti 2007: Phyrrose võit» найкращою статтею року.[23] Особисте життяЙого дружина Кая Куннас — журналістка. У Лео Куннаса троє дітей. Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
