Леселідзе Костянтин Миколайович
Костянти́н Микола́йович Леселі́дзе (груз. კონსტანტინე ნიკოლოზის ძე ლესელიძე; 15 жовтня 1903 — 21 лютого 1944)) — радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу (1971, посмертно). У роки німецько-радянської війни був на посадах начальника артилерії 50-ї армії, пізніше командир стрілецького корпусу, з серпня 1942 року командувач 46-ї, 47-ї і 18-ї армій на Закавказькому, Північно-Кавказькому і 1-му українському фронтах, генерал-полковник. Брат Героя Радянського Союзу, підполковника В. М. Леселідзе. БіографіяКостянтин Миколайович Леселідзе згідно особовій справі народився 2 (15) жовтня 1903 (з інших джерел — по метричній книзі 1904 Озугетській свято-Мринінській церкви гурійсько-менгрельській єпархії — 15 (28) березня 1904) в місті Озургеті, Кутаїської губернії, Російської Імперії (з інших джерел -. згідно спогадам матері К. Н. Леселідзе — в селі Хварбеті Озургетського уїзду, Кутаїської губернії, Російської Імперії). Грузин за національністю. З вересня 1912 року по травень 1913 року, Костянтин Леселідзе працював робітником на чайних плантаціях удільного відомства Чаква Батумської області. З вересня 1913 по травень 1917 навчався в сільському 2-х класному училищі села Звані Озургетського повіту. З вересня 1917 року за травень 1919 навчався в Озургетського вищому початковому училищі. З вересня 1919 по травень 1921 навчався в Озургетського гімназії та в травні 1921 року вийшов з п'ятого класу. Член Комуністичної Спілки Молоді з 1920 року. У Червоній Армії з 1921 року. З 27 травня 1921 року по серпень 1921 курсант Східної бригади курсантів Кавказької Червонопрапорної армії. З серпня 1921 року по грудень 1922 курсант Грузинської об'єднаної військової школи. У 1922 році закінчив Грузинську об'єднану військову школу. З вересня 1922 року по жовтень 1922 брав участь в операціях проти загонів князя Чолокаева в Хевсуретії старшиною батареї в складі Грузинської військової об'єднаної школи. З грудня 1922 року по травень 1925 командир взводу Грузинської об'єднаної військової школи. З 10 лютого 1923 по 4 квітня 1923 брав участь у боротьбі проти озброєних загонів меншовиків, командиром взводу в складі Грузинської об'єднаної військової школи м. Озургеті. З 28 серпня 1924 року по 10 вересня 1924 брав участь у боротьбі проти озброєних загонів меншовиків у складі Грузинської об'єднаної військової школи м. Душеті. Кандидат КП (б) (Комуністичної Партії (більшовиків)) з 28 червня 1924 Член ВКП (б) (Всесоюзної Комуністичної Партії (більшовиків)) з 10 липня 1925 року. У 1925 році витримав випробування за курс нормальної артилерійської школи. З травня 1925 року за жовтень 1926 тимчасовий виконувач обов'язків помічника командира батареї Грузинської об'єднаної військової школи. З жовтня 1926 року на вересень 1927 помічник командира батареї Грузинської об'єднаної військової школи. З вересня 1927 року по листопад 1928 командир батареї 1-го Грузинського стрілецького полку Кавказької Червонопрапорної Армії. З листопада 1928 по вересень 1929 слухач Артилерійських курсів удосконалення командного складу РККА (АКУКС) в Дитячому Селі. З вересня 1929 року по лютий 1930 командир батареї 1-го Грузинського стрілецького полку Кавказької Червонопрапорної армії. З лютого 1930 по квітень 1931 командир дивізіону 5-го Грузинського стрілецького полку. З квітня 1931 по липень 1937 командир і комісар 2-го Грузинського артилерійського полку. Делегат IX з'їзду КП (б) Грузії (4 — 14 січня 1934 р.). Делегат Х з'їзду КП (б) Грузії (15 — 21 травня 1937 р.) З липня 1937 року по червень 1938 командир і комісар 63-й Грузинської стрілецької дивізії Закавказького військового округу. (За іншими джерелами — з серпня 1937 року по листопад 1937 помічник командира 63-й Грузинської стрілецької дивізії Закавказького військового округу. З листопада 1937 року по липень 1938 командир цієї дивізії.) Постановою ЦК ВКП (б) і РНК СРСР від 7 березня 1938 року й наказом Наркома оборони СРСР від 16 квітня того ж року встановлюється єдина система комплектування Червоної Армії. У силу цього всі національні частини округу з 5 травня по 15 червня 1938 були переформовані на основі екстериторіального принципу, із збереженням їх номера, але без вказівки національної приналежності. Таким чином, його дивізія стала називатися 63-й гірськострілецької дивізією. У червні 1938 року призначений начальником артилерії 5-ї стрілецької дивізії Білоруського Особливого військового округу. Обіймав цю посаду до лютого 1941 року. У вересні 1939 року брав участь у Польській кампанії. Потім 5-а стрілецька дивізія була введена на територію Литовської республіки. У німецько-радянської війни з 25 червня 1941 року, брав участь у боях під Мінськом, Шклов, Кричово, Вязьмою, Брянськом, Бєлєва, Тулою — в Тульській оборонної операції, в Тульській наступальної операції, Калугою, Юхнова; учасник оборони перевалів центральній частині Головного Кавказького хребта, Краснодарському-Новоросійській, Новоросійської операції (1943), Новоросійсько-Таманської, Керченсько-ельтігенськая і Житомирсько-Бердичівської операцій. З лютого 1941 року по серпень 1941 начальник артилерії 2-го стрілецького корпусу на Західному фронті. З серпня 1941 по 14 червня 1942 заступник командувача, він же начальник артилерії 50-ї армії Західного фронту. З червня 1942 року по серпень 1942 командир 3-го стрілецького корпусу Закавказького фронту. Війська армії під командуванням К. Н. Леселідзе героїчно обороняли Закавказзі, брали участь у визволенні Кавказу, у захопленні плацдарму на Керченському півострові в районі Ельтігена і в звільненні Правобережної України. З серпня 1942 року по січень 1943 командувач військами 46-ї армії Закавказького фронту. На перевалах Головного Кавказького хребта вирішувалася тоді доля народів Близького Сходу та Азії. З січня 1943 року по березень 1943 командувач військами 47-ї армії Закавказького фронту. З березня 1943 року по січень 1944 командувач військами 18-ї армії Північно-Кавказького фронту, 1-го Українського фронту.  З 14 лютого 1944 К. Н. Леселідзе перебував на лікуванні в центральному військовому госпіталі Народного комісаріату оборони СРСР імені П. В. Мандрика в Москві, куди він був евакуйований з фронту для лікування важкої хвороби після ускладнення грипу. 21 лютого 1944, там же в госпіталі, генерал-полковник Леселідзе Костянтин Миколайович помер. 26 лютого 1944 похований у Тбілісі на Старо-Верійський кладовищі. 26 лютого 1974 перепохований в Дідубійському пантеоні письменників і громадських діячів у Тбілісі. Сім'я
З перших днів Великої Вітчизняної війни Валеріан Миколайович Леселідзе вступив до лав Червоної Армії і брав участь як командир мінометного розрахунку в Керчі (діюча ч-а Армія 384 польова поштова станція 251 г.с.п. підрозділ 33), наприкінці 1941 року він був поранений і лікувався у військовому госпіталі в місті Краснодарі, по видужанні він був направлений в 224-у грузинську стрілецьку дивізію в районі Керчі, де і зник безвісти.
Військові звання
Подяки, оголошені в Наказах Верховного Головнокомандувача[1]
Нагороди[2]
Пам'ять
Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
