Лиман (Слобожанська міська громада)

село Лиман
Герб
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Чугуївський район
Тер. громада	Слобожанська міська громада
Код КАТОТТГ	UA63140110070097631
Облікова картка	Лиман
Основні дані
Засноване	1660
Населення	4000
Площа	6,677 км²
Густота населення	626,63 осіб/км²
Поштовий індекс	63463
Телефонний код	+380 5747
Географічні дані
Географічні координати	49°35′19″ пн. ш. 36°27′51″ сх. д. / 49.58861° пн. ш. 36.46417° сх. д. / 49.58861; 36.46417
Середня висота над рівнем моря	90 м
Водойми	Чайки, Світличне, Комишувате
Місцева влада
Адреса ради	63460, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Слобожанське, вул. Миру, 7
Сільський голова	Бутко Олександр Володимирович
Карта
Лиман
Лиман
Мапа
Лиман у Вікісховищі

Лима́н — село в Україні, у Слобожанській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить близько 4 тисячі осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Лиманська сільська рада.

Село розташоване біля озера Лиман, за 7 км від річки Сіверський Донець (лівий берег), прилягає до міста Слобожанське, на території села кілька озер, зокрема озеро Світличне, озеро Чайка.

Навколо села багато осушених боліт, у тому числі урочище Сухий Лиман, урочище Комишувате, урочище Озеро Очеревате, урочище Горіла долина.

На відстані 4 км знаходиться залізнична станція Занки.

Найменування села виникло завдяки його розташуванню на лимані. На сьогодні Лиман — це озеро на місці стариці річки Сіверський Дінець. В Україні є декілька поселень, що мають таку саму назву.

• 1660 — дата заснування.
• 1679 року село стало частиною Ізюмської оборонної лінії.
• 1682 — Лиман (з іншими поселеннями), був переданий з Харківського козацького слобідського полку, до Ізюмського. Був сотенним містечком, Лиманської сотні.
• 1699 — Згідно з переліком старшин Ізюмського козацького полку, лиманський сотник — Григораш Пашковський.^[1]
• Згідно з переписом 1732 року, у Лимані при храмах вказано три школи, з 8 дячками — викладачами.
• 1736 — Лиманським сотником був Андрій Богуславський.
• 1750 — побудовано храм Воздвиження Хреста Господнього^[2] .
• 1762 — Лиманський сотник Василь Богуславський мав покарання відлучення від церкви, за побиття священика Михайла, з села Бишкин.
• 1798 — за кошт прихожан побудована дерев'яна Архангело — Михайлівська (Архангельська) церква, у стилі українського бароко^[2], місцевої лиманської архітектурної школи^[3] . Зруйнована на початку XX ст.
• У Лимані проводилися чотири ярмарки: на Фомин тиждень, другого липня, першого жовтня, першого листопада;
• За переписом у 1785 році було:
  • військових мешканців 1481 душ;
  • підпоміжників 906 душ;
  • робітників 112 душ;
  • піддані колишнього судді Лисовського 20 душ.
• Парафіян у Лимані було:
  • 1730 рік — 1480 чоловіків, 1421 жінка;
  • 1750 рік — 1735 чоловіків, 1608 жінок;
  • 1770 рік — 1907 чоловіків, 1821 жінка;
  • 1790 рік — 2273 чоловіки, 2340 жінок;
  • 1810 рік — 1914 чоловіків, 1866 жінок;
  • 1830 рік — 2184 чоловіки, 1945 жінок;
  • 1850 рік — 1951 чоловік, 2117 жінок.
• У серпні 1945 р. сюди були переселені українці з села Святкова Велика і замість обіцяного радянськими агітаторами колгоспного раю побачили спухлих від голоду селян, які приречено помирали. Тож переселенці нишком ночами втікали на Західну Україну.^[4]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

• Молочно-товарна і птахо-товарна ферми, машинно-тракторні майстерні.
• Асоціація землеробства «Лиман».
• Теплиці.
• Турбаза «Лиман».

• Дитячий садок.
• Комунальний заклад «Лиманський Ліцей».
• Клуб.
• Торгівельна площа (Посад, Кісет, канцтовари, кафе, перукарня, квіткарня, рибацький магазин, садівничий магазин)
• Спортивний майданчик.
• Полігон.
• Магазин "Смак"
• Невеликий парк з братською могилою та пам'ятником, присвячений учасникам Великої Вітчизняної Війни
• пекарня «Ведмедик»
• Кафе "Mix&Food"

• Відстійники.
• Шламові відвали.

• Урочище Горіла долина — єдине ізольоване розташування солончаків у Харківській області та найпівнічніша точка солончаків у Європі
• Хрестовоздвиженський храм.
• Храм Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ.
• Братська могила радянських воїнів. Поховано 156 воїнів.
• Братська могила жертв нацизму. Поховано 4 мешканці села.
• Могила Шаляпіна І. Н., старшого лейтенанта.
• Пам'ятник Леніну В. І. (демонтовано під час декомунізації)
• Поселення двошарове: доби бронзи та салтівське.

• Семеног Олена Миколаївна — доктор педагогічних наук, професор, авторка наукових досліджень із теорії і методики вищої професійної (філологічної) освіти, культури наукової мови, методики викладання української мови, етнолінгводидактики, української лінгвоперсонології.

• Лустов Володимир Миколайович — радянський військовик, учасник афганської війни. Посмертно нагороджений орденом Червоної зірки.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Харківська область)

• Дегодюк Е.Г. Лиман: село Зміївського району
• Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
• Погода в селі Лиман [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Сайт Верховної рады України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. 2-е переиздание. — Х : Сага, 2007. — 348 с. — ISBN 978-966-2918-15-11.(рос.)
• Гербель Николай. Изюмскій слободской казачій полкъ.1651-1765. — СПБ : типографія Эдуарда Праца, 1852. — 164 с.(рос. дореф.)

Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.