Лимарь Сергій Вікторович

Лимарь Сергій Вікторович
Лимарь Сергій Вікторович;
Капітан (посмертно)
Загальна інформація
Народження	21 лютого 1989; Полтава
Смерть	21 серпня 2014 (25 років); Старогнатівка, Донецька область
Alma Mater	Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Війська зв'язку
Формування	2-й об'єднаний польовий вузол зв'язку ГШ
Війни / битви	Війна на сході України Бої під Маріуполем (2014—2022);
Нагороди та відзнаки
	Медаль «За жертовність і любов до України»
	Медаль «За жертовність і любов до України»

Сергі́й Ві́кторович Ли́марь (21 лютого 1989, Полтава—21 серпня 2014, Старогнатівка, Донецька область) — капітан (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1989 року в місті Полтава; закінчив полтавську ЗОШ № 9. Ще в школі вирішив стати кадровим офіцером, адже в родині по батьковій лінії були військові.^[1] Закінчив 2012 року навчання в Полтавському відділі військового інституту телекомунікацій та інформатизацій Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

З лютого 2014 р. проходив службу в селищі Любимівка Херсонської області, а з липня 2014 р. вирушив у зону бойових дій. Командир взводу 2-го об'єднаного польового вузла зв'язку Генерального Штабу ЗСУ.^[1]

Загинув 21 серпня 2014 року при виконанні бойового завдання — бойовики здійснили артилерійський обстріл реактивною системою залпового вогню «Ураган» з території Російської Федерації бойових позицій підрозділу поблизу села Старогнатівка. Того дня Сергій Лимар підміняв побратима. Тоді ж загинув солдат 27-го полку Олексій Вербицький.

Похований у Полтаві, на центральному міському кладовищі, на Алеї Героїв.^[1]

Без сина лишилась мама Людмила Лимарь, бабуся та сестра.

Нагороди та вшанування

21 жовтня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
12 жовтня 2015-го після заупокійної літургії на стіні полтавської ЗОШ № 9 врочисто відкрито пам'ятну дошку Сергія Лимаря.
Вшановується 21 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 1
медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно) рішенням Полтавської обласної ради.
Полтавський телеканал «Лтава» присвятив Сергію документальне відео з циклу «Лицарі Небесної варти».