Лобачов Олексій Андрійович

Лобачов Олексій Андрійович
Лобачов Олексій Андрійович
Народився	1903 ; села Зоніно Мединського повіту Калузької губернії, тепер Калузької області, Російська Федерація
Помер	29 травня 1964 ; Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Військово-політична академія імені Ленінаd
Учасник	Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Військове звання	генерал-майор
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Олексі́й Андрі́йович Лобачо́в (1903(1903), села Зоніно Мединського повіту Калузької губернії, тепер Калузької області, Російська Федерація — 29 травня 1964, місто Москва, Російська Федерація) — радянський військовий політпрацівник, генерал-майор (6.12.1942). Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання.

Життєпис

Виховувався в прийомній селянській родині в селі Зоніно Мединського повіту Калузької губернії.

У Червоній армії з 1919 року, учасник громадянської війни в Росії.

Член РКП(б) з 1920 року.

У 1923 році закінчив Першу Об'єднану командну школу імені ВЦВК.

З вересня 1923 року — командир взводу, з жовтня 1925 року — командир роти, з травня 1926 року — політичний керівник роти 37-го стрілецького полку 13-ї стрілецької дивізії РСЧА.

З серпня 1928 року — в запасі РСЧА.

З липня 1933 року — викладач політекономії, відповідальний секретар партійної комісії Об'єднаної кавалерійської школи РСЧА.

У 1938 році закінчив Військово-політичну академію імені Леніна.

З липня 1938 року — виконувач обов'язків військового комісара, військовий комісар 23-го стрілецького корпусу РСЧА. З серпня 1938 року — начальник політичного відділу Бобруйської армійської групи військ.

У лютому 1939 — червні 1940 року — начальник політичного управління Московського військового округу.

З червня 1940 до листопада 1942 року — член Військової ради 16-ї армії Забайкальського військового округу. Був поранений, лікувався в госпіталях.

З 19 листопада 1942 до квітня 1944 року — член Військової ради 20-ї армії.

До 1945 року — начальник політичного управління 3-го Прибалтійського фронту.

У липні 1945 — лютому 1947 року — член Військової ради Східно-Сибірського військового округу.

Потім — начальник політичного відділу управління Прикарпатського військового округу; заступник із політичної частини начальника військ зв'язку і начальник Головного управління будівництва Радянської армії.

Помер 29 травня 1964 року, похований на Новодівочому цвинтарі Москви.