Ловчий

Ловчий (лат. venator) — двірський урядник, що відповідав за організацію та нагляд за полюваннями. Залежно від підпорядкування були королівські, воєводські та земські ловчі. Донька ловчого називалась ловчанка.^[1] З часом став номінальним почесним урядом, а його обов'язки виконували надвірні ловчі.

Найваживіша посада — ловчий великий литовський, який відповідав за організацію та нагляд за полюваннями великого князя.

Найважливіша посада — ловчий великий коронний, який відповідав за організацію та нагляд за полюваннями короля. В тих землях України, що входили до складу Корони, були також земські ловчі. Зокрема, у Руському воєводстві — ловчий подільський, галицький, львівський, перемиський, сяноцький та холмський, у Белзькому — белзький та буський.

• Старченко Н. Ловчий [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 254. — ISBN 978-966-00-1028-1.

• Ловчий [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 857-858. — 1000 екз.
• Великий (коронний, литовський) ловчий [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]
• Кто такой Ловчий? [Архівовано 11 серпня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)