Лозаннський тролейбус

Лозаннський тролейбус
Лозаннський тролейбус
Тролейбусна система
Країна	Швейцарія
Місто	Лозанна
Дата відкриття	2 жовтня 1932 (92 роки)
Кількість маршрутів	10
Довжина маршрутів	60,7
Кількість депо	2
Кількість тролейбусів	99
Оператор	Transports publics de la région lausannoise
Сайт компанії	Transports publics de la région lausannoise (TL) (фр.)
	Лозаннський тролейбус у Вікісховищі

Лозаннський тролейбус — основний вид громадського транспорту міста Лозанна, у кантоні Во, Швейцарія, що діє з 2 жовтня 1932 року. Найстарша діюча тролейбусна мережа Європи і найбільша в Швейцарії.

Історія

Тролейбусний рух у Лозанні відкритий 2 жовтня 1932 року^[1]. Лозаннський тролейбус став другою тролейбусною мережею, що була відкрита у Швейцарії, перша — це інтерурбан тролейбусна мережа Фрібур-Фарваньї^[1]^[2]. Ця лінія була закрита до 1932 року. Тому система Лозанни була єдиною в країні тролейбусною мережею під час її відкриття, і вона зберігала цю відмінність до відкриття тролейбусної мережі в місті Вінтертур у 1938 році^[1]

Перша тролейбусна лінія Лозанни була прокладена між залізничною станцією Лозанна та Оучі. У 1938—1939 роках відкрито ще декілька ліній, а між 1938 та 1964 роками система поступово замінила трамвайну мережу Лозанни.

9 квітня 1951 року трамвайна лінія до Монтерону була замінена тролейбусною лінією. 7 січня 1964 року тролейбусна лінія № 7 замінила трамвайну лінію № 9, яка була закрита попереднім днем. Станом на 1964 рік у Лозанні вже існувало 10 тролейбусних ліній.

1 червня 1969 року була відкрита приміська тролейбусна лінія до Шале-а-Гобе. 3 червня 1973 року лінія № 5 була подовжена до Епаленжу, а 1 червня 1975 року лінію № 9 продовження до Лютрі.

Лінії

У Лозанні діє 10 тролейбусних маршрутів:

1: Маладьєр — Сан-Франсуа — Аеропорт «Блешерет» (22 зупинки)
2: Маладьєр-Лак — Уші — Сан-Франсуа — Дезер (25 зупинок)
3: Залізничний вокзал — Белево (12 зупинок)
4: Пюї — Залізничний вокзал — Сан-Франсуа — Кодре (20 зупинок)
6: Маладьєр — Шодерон — Сан-Франсуа — Саллаз (19 зупинок)
7: Валь-Вер — Сан-Франсуа — Ренан-14 квітня (23 зупинки)
8: Верьєр — Сан-Франсуа — Белево — Гран-Мон (31 зупинка)

9: Лютрі-Корніш — Пюї — Сан-Франсуа — Пріллі-Егліз (25 зупинок)
21: Залізничний вокзал — Блешерет (14 зупинок)
25: Бурдонет — Маладьєр — Монтшуазі — Вокзал Пюї (19 зупинок)

Рухомий склад

Бортовий №	Кількість	Виробник	Електрика	Тип	Модель	Низькопідлоговий	Рік виробництва
721—722, 732—733, 739—750	16	FBW / Hess	BBC-Sécheron	91	одинарний	no	1981—1984
751—792	42	NAW / Lauber	BBC-Sécheron		одинарний	ні	1986—1990
831—865	35	Hess	Kiepe	BGT-N2C	зчленований	так	2009—2010
901—920	30	Hess / Lanz + Marti	none	?	причіп	так	1990^[2]
921—930	30	Hess / Lanz + Marti	none	?	причіп	так	2006^[3]
951—973	17 or fewer remaining	Rochat / Lauber	none	?	причеп	так	1974—1979

Примітки

↑ ^а ^б ^в Murray, Alan (2000). World Trolleybus Encyclopaedia, p. 73. Yateley, Hampshire, UK: Trolleybooks. ISBN 0-904235-18-1
↑ ^а ^б Dölling, Gerhard (1993). Straßenbahnatlas Schweiz 1993, pp. 60, 112—114. Berlin: Arbeitsgemeinschaft Blickpunkt Straßenbahn e.V. ISBN 3-926524-13-8
↑ Trolleybus Magazine No. 273 (May–June 2007), p. 67. National Trolleybus Association (UK) ISSN 0266-7452