Лонгинов Володимир Діонісійович

Лонгинов Володимир Діонісійович
Народився	2 вересня 1919(1919-09-02)  Якутський округd
Помер	18 листопада 1943(1943-11-18) (24 роки)  Канівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Учасник	Битва за Дніпро
Військове звання	старший сержант
Нагороди

Володимир Діонісійович (Денисович) Лонгинов (2 вересня 1919, с. Танда, Якутська область^[1][2] — 18 листопада 1943, Київська область) — командир кулеметного розрахунку 722-го стрілецького полку 206-ї стрілецької дивізії, старший сержант, Герой Радянського Союзу.

Народився в сім'ї російського православного священика, Діонісія Євстафійовича, мати Сусанна Петрівна, якутка^[3].

Батько Володимира Лонгинова був спрямований священиком у Тандинський прихід; тут у сім'ї Лонгинових народилося ще троє дітей. Мати працювала вчителем у школі^[3]. Володя закінчив початкову школу в селі Бярійє Усть-Алданського улусу, потім навчався у школі-семирічці в Верхньовілюйську. Сім'я Лонгинових у 1929 році переїхала в Якутськ. У 1930 році вступив на курси соцстрахування та по закінченні направляється в Томпонський район бухгалтером державної інспекції страхування. Працював фінансистом (село Томпо), інспектором Держстраху (Якутськ).

У серпні 1941 року Володимир отримав повістку в армію. Після закінчення короткотермінових курсів з військової підготовки його призначили командиром відділення роти кулеметників 1 стрілецького батальйону 722-го полку 206-ї Червонопрапорної, орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізії 47-ї армії.

З серпня 1941 року — в боях Другої світової війни командиром кулеметного розрахунку 722-го стрілецького полку 206-ї стрілецької дивізії; брав участь у визволенні Воронежа і України.

Особливо відзначився при форсуванні Дніпра: в ніч на 25 вересня 1943 року одним з перших на підручних засобах зі станковим кулеметом форсував Дніпро в районі міста Канева; вогнем прикривав переправу і підтримував підрозділи полку в бою по захопленню плацдарму; знищив понад 80 гітлерівців. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 жовтня 1943 року за успішне форсування Дніпра, міцне закріплення плацдарму на його західному березі і проявлені при цьому відвагу і геройство сержантові Лонгинову Володимиру Денисовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

18 листопада 1943 року в бою при відображенні контрудару противника загинув; довгий час вважався зниклим безвісти.

В кінці 1960-х завдяки пошуковцям стало відомо, що він похований на братській могилі в селі Пшеничники Канівського району Черкаської області. Пам'ять героя з Якутії увічнена на військовому меморіалі – братській могилі в селі Пшеничники^[3].

• Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (25.10.1943);
• орден Леніна (25.10.1943).

• Пам'ятник на братській могилі в селі Пшеничники Канівського району.
• Погруддя на алеї героїв сіл Борогонци і Танда Усть-Алданського району.
• Меморіальна дошка на будівлі школи в селі Бярійє.
• Меморіальна дошка на будівлі Якутського філії компанії «Росгосстрах».
• Ім'я В. Лонгинова носить Атамайська середня школа (з 2005 року).
• Іменем В. Лонгинова названі вулиці в Якутську, в селах Борогонци, Танда і Бясь-Кюель Гірського улусу.

• Фёдоров Ф. Пусть о герое узнает молодёжь // Госстрах: корпоративная газета. — 2004. — № 5 (16 липня). — С. 11. Архівовано з джерела 24 вересня 2015. Процитовано 7 лютого 2021.