Лопатинці (Тульчинський район)
Лопати́нці — село в Україні, у Шпиківській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області. Населення становить 322 особи.[2] РозташуванняСело розташоване у північно-західній частині Тульчинського району. Сусідні населені пункти:
На території села знаходиться великий ставок. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
ІсторіяУ складі Речі ПосполитоїПерша письмова згадка про село датується 1590 роком, Лопатинці згадуються як власність шляхтичів Лопатинських.[4] В XVI столітті входило до складу Брацлавського воєводства.[5] У складі Російської імперії1793 року Лопатинці внаслідок поділу Речі Посполитої переходять у володіння Російської імперії. Входять до складу Краснянської волості Ямпільського повіту Подільської губернії. Станом на 1885 рік, у селі проживало 853 особи, налічувалося 127 дворових господарств, діяли: православна церква, школа, лікарня, бурякоцукровий завод.[5] 1892 існувало 199 дворових господарств, проживало 1094 мешканці.[6] 1905 року у селі, що належало барону Арісту Арістовичу Масу, існувало 261 дворове господарство, проживало 1327 мешканців.[7] РелігіяВ Лопатинцях діє дерев'яний храм Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Московського патріархату. Пам'ятники та архітектураВ селі встановлені такі пам'ятники:
На території села знаходиться пам'ятка історії місцевого значення — будинок, у якому жив письменник Михайло Коцюбинський (XIX століття).[8] Відомі людиВ період з 1891 по 1892 роки, у селі жив та вчителював український письменник Михайло Коцюбинський.[9] Тут він написав свої оповідання «Харитя», «Ялинка», «П'ятизлотник», повість «На віру», віршовану казку «Завидющий брат».[10] Галерея
Примітки
Література
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лопатинці (Тульчинський район)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
