Лоренц (місячний кратер)
Кра́тер Ло́ренц (лат. Lorentz) — величезний стародавній метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь нідерландського фізика-теоретика Гендріка Антона Лоренца (1853—1928) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулось у донектарському періоді[1]. Опис кратера![]() Найближчими сусідами кратера Лоренц є кратер Вінлок[en], що прилягає до західної частини його валу; кратер Лаккіні[en] на північному заході; кратер Брегг на півночі північному заході; кратер Авіценна, що перекриває північну частину його валу; кратер Бунзен[en] на північному сході; кратер Астон[en] на сході і кратер Лауе[en], що перекриває південну частину його валу. У північно-східній частині чаші кратера Лоренц знаходиться кратер Нернст, у південно-східній — кратер Рентген[2]. Селенографічні координати центру кратера 34°35′ пн. ш. 97°11′ зх. д. / 34.59° пн. ш. 97.19° зх. д., діаметр 378 км[3], глbбина 3200 м[1]. Розміри кратера можна порівняти з розмірами Моря Нектару на видимому боці Місяця, але на відміну від останнього кратер не затоплений базальтовою лавою. Кратер має полігональну форму й зазнав значних руйнувань за тривалий час свого існування. Вал кратера згладжений і майже повністю зруйнований за виключенням добре помітної його західної частини. Дно чаші є відносно рівним у західній частині, пересічене у східній, й відзначене безліччю кратерів різного розміру. У чаші кратера зареєстрована гравітаційна аномалія. Незважаючи на розташування на зворотному боці Місяця за сприятливої лібрації кратер є доступним для спостереження із Землі, однак під низьким кутом та у спотвореній формі. Сателітні кратери![]()
Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia