Луганськ (корвет)
«Луганськ» — малий протичовновий корабель проєкту 1145.1, корвет на підводних крилах. Був закладений на Феодосійському заводі ще у 1989 р., проте не був добудований. Особливості проєктуСерійні кораблі проєкту 1145.1, в основу яких був покладений проєкт 1141, теж мали кодову назву «Сокіл». Новий проєкт також був розроблений Зеленодольськ ПКБ за тактико-технічним завданням, виданим у 1981 році. 1145-й проєкт успадкував багато чого з того, що пройшло апробацію на дослідному кораблі: як і на «Олександрі Кунаховичі», на ньому встановлені носові і кормові крила фіксованого типу з керованими закрилками. Зберігся і рушійний комплекс аналогічний прототипу. Разом з тим серійні кораблі зазнали й істотних змін. Від 1141-го проєкту вони відрізнялися типом енергетичної установки (дизелі замінені газовими турбінами економічного ходу), покращеним озброєнням і гідроакустичним обладнанням. Для поліпшення маневреності на малому ходу був встановлений носовий підрулюючий пристрій. Корабель оснащений автоматизованими комплексами управління головними двигунами, дизель-генераторами, судновими системами, а також системою автоматичного управління рухом; сучасними радіотехнічними засобами, які включають обладнання радіозв'язку «Буран-7», РЛС виявлення надводних цілей МР-220, систему розпізнання свій-чужий «Ніхром», РЛС управління артилерійським вогнем МР-123/176 «Вимпел». Для пошуку і знищення підводних човнів МПК має опускаєму ГАС «Зірка-М1-01». Історія корабляБудівництво серійних кораблів типу «Сокіл» здійснювалося на феодосійському суднобудівному заводі «Море» з 1982 року. Планувалося побудувати велику серію таких МПК, але до розпаду СРСР всього за проєктом 1145.1 було побудовано два кораблі — у 1988 році МПК-215 і у 1989-му МПК-220. «Луганськ» був закладений ще у 1989 р. і зараз перебуває на стадії 60 % готовності. Додаткова інформаціяВнаслідок Російської інтервенції в Україну 2014 і переходу під контроль Росіян феодосійського суднобудівного заводу «Море» Україна втратила «Луганськ». Література
Джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia