Лукін Єфим Іудович
Єфим Іудович Лукін (25 вересня (8 жовтня) 1904, Новогеоргіївськ, Херсонська губернія — 22 листопада 1999, Харків) — український радянський зоолог, гідробіолог і еволюційний біолог, фахівець з п'явок, професор (1943), доктор біологічних наук (1942). Автор понад 130 публікацій, зокрема 3 монографій, в тому числі по одній у серіях «Фауна України» (1962) та «Фауна СССР» (1976), а також підручника «Зоология», що витримав 3 видання (1961, 1981, 1989). БіографіяЄфим Іудович народився 8 жовтня 1904 року в м. Новогеоргіївськ Херсонської губернії, нині затоплене водами Кременчуцьке Водосховище області. Протягом 1920-1922 років був санітаром Харківського окружного військово-дезінфекційного загону, потім препаратор Центральної лабораторії в Харкові. Протягом 1922-1926 років навчався в Харківському інституті народної освіти на біологічному факультеті. З 1924 по 1926 роки був зоологом-рахівником в Комісії з санітарно-біологічного дослідження басейна Сіверського Донця. Протягом 1926 по 1929 років був аспірантом у Харківському відділу Укр. НДІ зоології. У 1929 році захистив кандидатську дисертацію на тему: "Биологические особенности рыбьей пиявки Piscicoda geometra в связи с вопросом об эволюции пресноводной фауны", одержав звання наукового співробітника. Протягом 1928-1937 років викладав загальну біологію та зоологію в ВНЗ Харкова: Вечірній робочий університет, Комуністичний університет ім. Артема, Інститут червоної професури та ін. Протягом 1930-1935 років був завідувачем кафедри біології підготовчого відділення Інституту червоної професури. Протягом 1932-1941 років був старшим науковим співробітником Зоолого-біологічного інституту при Харківському університеті. У 1935 році було присуджено науковий ступінь кандидата біологічних наук. З 1937 по 1941 роки був завідувачем кафедри зоології та дарвінізму, доцент Харківського зоотехнічного інституту. У 1940 році було опубліковано монографію "Дарвинизм и географические закономерности в изменении организмов". Осінню 1941 року був евакуйований до м. Томська. З 1942 по 1944 роки був завідувачем кафедри дарвінізму, потім іхтіології та гідробіології біологічного факультету Томського університету. У 1942 році захистив докторську дисертацію на тему: "Дарвинизм и географические закономерности в изменении организмов"; присуджено науковий ступінь доктора біологічних наук. У 1943 році було присвоєно вчене звання професора кафедри іхтіології та гідробіології Томського університету. Протягом 1944-1948 років був завідувачем кафедри гідробіології Харківського університету. З 1944 по 1984 роки був завідувачем кафедри зоології та дарвінізму Зоотехнічного потім Харківського зооветеринарного інституту. Протягом 1945-1946 років був деканом зоотехнічного факультету. У 1961 році видав підручник "Зоологія". У 1962 році організував і очолив Харківський відділок Всесоюзного гідробіологічного товариства. У 1987 році пішов на заслужений відпочинок. 22 листопада 1999 року пішов із життя. ПублікаціїМонографії
Підручники
Найважливіші статті
Відзнаки та нагороди
Посилання та джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia