Луняка Дмитро Віталійович
Дмитро Луняка (нар. 26 жовтня 1999, м. Хмельницький) — український поет і перекладач. Переможець і лауреат літературних конкурсів і фестивалів. Військовослужбовець ЗСУ. ЖиттєписНародився у Хмельницькому, 17 років жив у місті Вінниці. Є сином і онуком військових. Один дід служив старшиною прикордонної застави у військах радянського союзу. Був на іранському кордоні, другий дід воював в Афганістані.[1] Навчався у Вінниці в Гуманітарній гімназії №1 ім. М. І. Пирогова.[2][3] Навчався в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, у 2021 році здобув ступінь бакалавра з української філології.[4] Під час навчання брав участь у літературній студії імені М. Рильського, друкувався в альманахах, газетах. [2] Після навчання працював журналістом, а потім бібліотекарем у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки в Києві.[2][5] Перед війною ходив на вишколи від Правого сектору, був на полігоні у Марусі Звіробій.[1] З початком повномасштабної війни, 25 лютого 2022 добровільно мобілізувався до Збройних сил України.[2][6] Творчість В 11 років захопився українською літературою і почав писати перші вірші.[2] З початком Революції гідності почав писати патріотичну лірику. У п'ятнадцятирічному віці став автором власної збірки поезій «Душі моєї сад» (2014).[4][7][8] Добірки віршів друкувалися в газетах «33 канал», «Літературна Україна», антології «шраМИ»[9]. Перекладає з німецької, польської, білоруської, переклав 21 сонет Вільяма Шекспіра. У своїй поезії Дмитро Луняка розповідає про війну, кохання, біль, розпач і всеосяжне бажання жити у вільній країні.[10] Видання
Відзнаки
Примітки
Посилання
|
||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
