Луїза Бертен

Луїза Бертен
фр. Louise Bertin
Народилася	15 січня 1805(1805-01-15)[1][2]  Б'євр[3]
Померла	26 квітня 1877(1877-04-26)[1][4][2] (72 роки)  VI округ Парижа, Париж[3]
Країна	Франція
Діяльність	поетеса, композиторка, письменниця
Сфера роботи	поезія
Знання мов	французька[1]
Мова творів	французька
Жанр	опера
Magnum opus	La Esmeraldad, Faustod і Le Loup-garoud
Батько	Louis-François Bertind
Мати	Geneviève-Aimée-Victoire Boutardd
Брати, сестри	Édouard Bertind, Armand Bertind і Geneviève Bertind
Нагороди	Монтіонівська премія (1896)
Луїза Бертен у Вікісховищі

Луїза Бертен (фр. Louise-Angélique Bertin; 15 лютого 1805(18050215), Рош, Ессонн — 26 квітня 1877, Париж) — французька композиторка та поетеса. Дружила з Віктором Гюго.

Дочка Луї-Франсуа Бертена — головного редактора газети Journal des débats (пізніше газету очолив Арман Бертен — брат Луїзи).

Спочатку Луїза присвятила себе живопису, пізніше — музиці. Навчалася музичному мистецтву у Ф. Ж. Феті. У 1827 році поставила на сцені театру Фейдо невелику комічну оперу «Le Loup garou» («Перевертень»), схвально прийняту публікою. Інша її опера, «Фауст» (Fausto, 1831), також відрізнялася оригінальністю. Пізніший твір Бертен — опера «Esmeralda», лібрето якої написав її друг Віктор Гюго, а прем'єрою диригував Гектор Берліоз, була сприйнята французькою публікою Великої Опери^[fr] досить прохолодно.

У 1842 році Бертен видала збірку віршів під назвою: «Les Glanes» («Колосся»), яка була удостоєна премії Французької академії^[5].

Авторка двох книг віршів:

• «Колосся» (1842, премія Французької Академії),
• «Нове колосся» (1876);

Також Луїза була авторкою кантат, камерних симфоній, струнних квартетів і тріо, вокальних та інструментальних творів (у тому числі — шести балад для фортепіано), чотирьох опер тощо.

• «Гай Меннерінг» (1825) — за однойменним романом Вальтера Скотта;
• «Перевертень» (1827) — комічна опера;
• «Фауст» (1831) — за однойменною трагедією Гете;
• «Есмеральда» (1836) — з лібрето Віктора Гюго за його романом «Собор Паризької Богоматері».

• Бертен, братья // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Boneau DL Louise Bertin and opera in Paris in the 1820s and 1830s . Chicago: Department Of Music, University of Chicago, 1989

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.