Любарець Микола Олександрович

Микола Любарець Микола Олександрович Любарець
Підполковник
Загальна інформація
Народження	13 березня 1994(1994-03-13) (31 рік) Червоноград
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Микола Олександрович Любарець (13 березня 1994(19940313), Червоноград) — український військовослужбовець, Підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився в Червонограді. Виріс у Новому Калинові, де служив військовим льотчиком його батько. 2016 року закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Служив у Полтаві. У 2019—2020 роках був учасником миротворчої місії ООН у ДР Конґо. Учасник АТО/ООС. З початку російського вторгнення в Україну 2022 року воював у складі ЗСУ.

У березні 2022 року підполковник Микола Любарець (ще у званні капітана) і капітан Роман Дрогомирецький, як добровольці виконали надскладний політ на гелікоптері з Дніпра до Маріуполя з метою доставки боєприпасів захисникам міста. На зворотному шляху вони здійснили медичну евакуацію вісьмох важкопоранених осіб^[1].

• звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[2];
• орден Данила Галицького (26 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[3].
• Орден «За мужність» ІІІ ступеню (7 травня 2025) - за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку

• Підполковник
• майор^[1];
• капітан.

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.