Любенська Людмила Іванівна

Людмила Любенська
Людмила Любенська зі своїм чоловіком, Георгієм Саловим
Дата народження	28 липня 1934(1934-07-28) (90 років)
Місце народження	Українська РСР, СРСР
Alma mater	Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку: відмінності між версіями
Професія	звукооператор
Членство	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	ID 0529382

Людмила Іванівна Любенська (нар. 28 липня 1934(19340728), Українська РСР, СРСР) — український звукооператор.

Народилась 28 липня 1934 року в родині службовця. Закінчила факультет радіозв'язку і радіомовлення Одеського електротехнічного інституту зв'язку 1962 року (нині — Одеська національна академія зв'язку імені О. С. Попова).

Працювала у Будинку звукозапису при радіокомітеті УРСР, Республіканському будинку радіомовлення і звукозапису і на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.

Член Національної спілки кінематографістів України.

• «Поїздка через місто» (1979);
• «Мій генерал» (1979);
• «Чекаю і сподіваюсь» (2 серії, 1980);
• «Польоти уві сні та наяву» (1982);
• «Знайди свій дім» (1982);
• «Прелюдія долі» (1984);
• «Бережи мене, мій талісмане» (1986);
• «Першоцвіт» (1987);
• «Брате, знайди брата!..» (1988);
• «Передай далі...» (1988);
• «Зелений вогонь кози» (1989);
• «Зброя Зевса» (5 серій, 1991);
• «Постріл у труні» (1992);
• «Браві хлопці» (1993).

• Спілка кінематографістів України. К., 1985.

• Фільмографія на dic.academic.ru [Архівовано 20 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.