Люблінський департамент
51°14′00″ пн. ш. 22°34′00″ сх. д. / 51.2333° пн. ш. 22.5667° сх. д. Люблінський департамент (пол. departament lubelski) — адміністративно-територіальна одиниця Варшавського герцогства у 1810—1815 роках. Адміністративним центром був Люблін. ІсторіяТерени майбутнього департаменту після третього поділу Речі Посполитої 1795 року перебували у складі Австрійської імперії[1]. Проте внаслідок перемог польського війська над австрійським у 1809 році, ці землі відійшли Варшавському герцогству, що постало в 1807 році як васал Французької імперії Наполеона Бонапарта[1]. Люблінський департамент створено розпорядженням від 24 лютого 1810 року на землях, які до 1795 року здебільшого входили до колишнього Люблінського воєводства Речі Посполитої[2]. Площа департаменту становила 250 миль²[3]. У 1812—1813 роках, після поразки та відступу наполеонівських військ, російські війська окупували Варшавське герцогство, яке після Віденського конгресу 1814—1815 років включене до складу Російської імперії як напівавтономне Королівство Польське[4]. Згідно з розпорядженням намісника Королівства Польського Юзефа Зайончека від 16 січня 1816 року було скасовано старий адміністративний поділ на департаменти, натомість утворено воєводства, серед яких було Люблінське воєводство[5]. Адміністративний устрій![]() Департамент поділявся на 11 повітів[6]:
НаселенняНаселення департаменту становило 479 712 осіб[6]. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia