Любовицький Степан Станіславович

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.

Стефан Любовидзький
Народився	1740
Помер	1805
Країна	Річ Посполита
Діяльність	офіцер
Військове звання	генерал-лейтенант
Рід	Любовидзькі гербу Копачd
Нагороди

Стефан Любовидзький (пол. Stefan Lubowidzki; бл. 1740 — серпень 1805) — польський та російський військовик, генерал-лейтенант Російської імперії.

Шляхтич часів розділу Речі Посполитої герба Копач. Син іновлудзького підчашого.

Ротмістр армії Речі Посполитої з 1768 року, генерал-ад'ютант короля Речі Посполитої Станіслава Понятовського з 1774 року.

1777 року призначений бригадиром ІІІ польської кавалерійської бригади українсько-подільської дивізії.

З жовтня 1789 по травень 1792 - бригадир 7 бригади національної кавалерії (1-а українська). Пізніше призначений комендантом Варшавського гарнізону із присвоєнням чину генерал-майора.

1793 року перейшов на службу російського імператора. Був призначений командиром «української» дивізії. Генерал-поручик.

Мав нагороди:

• Орден Святого Станислава (1778)
• Орден Білого Орла (1792)
• Орден Св. О. Невського (06.05.1793).

03.12.1796 - 28.10.1797 - шеф Ніжинського кірасирського полку Малоросійської кінноти, сформованого з українського козачого полку.

У листопаді 1797 р. вийшов у відставку.

• Бантыш-Каменский Д. Н. Историческое собрание списков кавалерам четырёх российских императорских орденов. М., 1814. С.238.
• Польський біографічний словник. LUBOWIDZKI Stefan. т. 18, с. 75.