Любов Волинець в Українському музеї та бібліотеці у Стемфорді під час екскурсії виставкою, присвяченою визвольним змаганням в Україні 1917—1921 років
Любов Волинець (англ.Lubow Wolynetz, з родини Абрам'юк; нар.26 листопада1938(19381126), Делятин)[1] — головна кураторка Українського музею та бібліотеки у Стемфорді[1] [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.], завідувачка колекцією народного мистецтва Українського Музею в Нью-Йорку[2], авторка видань та статей з етнографії, історії України, українського образотворчого та ужиткового мистецтва, кураторка багатьох виставок, майстриня традиційної української вишивки, почесна член Союзу українок Америки та організації Пласт (організація)[3] (нагороджена відзнакою Вічний вогонь у сріблі), просвітниця та активна діячка культури української діаспори в США.
У березні 2018 року Любов Волинець була нагороджена орденом Княгині Ольги третього ступеня[4]
Біографія
Любов Волинець (дошлюбне прізвище Абрам'юк) народилася 26 листопада 1938 року в селищі Делятин (Івано-Франківська область). Батько Любові, Ілля Абрамюк, був залізничником, їздив Галичиною, Польщею, Румунією, Угорщиною. Мама, Марія Кручова, родом з с. Березовиця Велика, що на Тернопільщини, була чудовою кравчинею. У любові є старша сестра Роксоляна й молодший брат Ігор.[3]
1941 року разом із родиною переселилася до Чехословаччини, втікаючи від політики радянської влади. Перебувала у таборі переміщених осіб Реґенсбурзі у Німеччині. Там навчалася в Українській народній школі імені Митрополита Андрея Шептицького в Реґенсбурзі. У 7-річному віці вступила до Пласту, почесним членом якого є і сьогодні. Брала активну участь у культурному житті табору, грала у театральних постановках.
1949 року родина переїхала до США. У Нью Йорку вона продовжила навчання, згодом отримала ступінь бакалавра Слов'янських мов та історії в Гантерському коледжі, ступінь магістра з бібліотекарської справи у Колумбійському університеті в Нью Йорку. Протягом 9 років працювала дослідницею у Славістичному відділі Нью-Йоркської публічної бібліотеки. А з моменту заснування почала працювати в Українському музеї в Нью Йорку.[3] Там Любов Волинець проводила активну просвітницьку роботу, була кураторкою виставок, авторкою статей, впровадила освітні курси з традиційної вишивки,[5] випічки та писанкарства, які продовжує вести до сьогодні. З 1989 року зайняла посаду завідувачки відділу народного мистецтва.
З 1982 року Любов Волинець почала роботу в Стемфордській єпархії УГКЦ, викладаючи українську мову та літературу, а також американську культуру для студентів семінарії, працюючи волонтером в Українському музеї та бібліотеці. З часом отримала посаду головної кураторки музею. І надалі є головною зберігачкою української спадщини й традицій, активною діячкою культури української діаспори в Америці, плідно працюючи над поповненням, збереженням та презентацією колекції Українського музею та бібліотеки, створюючи виставки, проводячи лекції та екскурсії.[3][6]
співавторка ЗАПРОШЕННЯ НА ВЕСІЛЛЯ. Українські весільні текстилі і традиції INVITATION TO A WEDDING. Ukrainian Wedding Textiles and Traditions (Український Музей в Нью-Йорку)
Ukrainian Kilims: Journey of a Heritage = Українські килими: мандрівка спадщини. — New York: The Ukrainian Museum, 2011 [3] [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.]
The Tree of Life, the Sun, the Goddess: Symbolic Motifs in Ukrainian Folk Art = Дерево Життя, Сонце, Богиня. — New York: The Ukrainian Museum, 2005
у співавторстві. Iryna Kashubynsky and Lubow Wolynetz. The Preservation of a Heritage: The Village of Uhryniv of the Sokal Region = Збереження спадщини. Село Угринів на Сокальщині. -New York: The Ukrainian Museum, 1997
The Changeless Carpathians: Living Traditions of the Hutsul People = Незмінні Карпати. Живучі традиції гуцулів. — New York: The Ukrainian Museum, 1995
Борщівщина: народне мистецтво, побут та звичаї = Borshchiv: Its Folk Art, Customs and Traditions. — New York: The Ukrainian Museum, 1994
Обрядові рушники / Любов Волинець // Український народний одяг = Ukrainian Folk Costume / П. Одарченко, Г. Царинник (ред.). — Торонто-Філадельфія: Світова Федерація Українських жіночих організацій, 1992
Українські Рушники = Rushnyky: Ukrainian Ritual Cloths /Оксана І. Грабович, Любов Волинець. — Нью-Йорк: Український музей, 1981
