Людвіг Гоффманн

Людвіг Гоффманн
Ludwig Ernst Emil Hoffmann
Народження	30 липня 1852(1852-07-30) Дармштадт
Смерть	11 листопада 1932(1932-11-11) (80 років) Берлін
Поховання	Alter Friedhof Darmstadtd
Країна	Німецька імперія
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Лейпциг, Берлін
Архітектурний стиль	Неокласицизм, неоготика
Найважливіші споруди	Lessingbrücked, Roßstraßenbrücked, Schloßbrücked і Märchenbrunnend
Науковий ступінь	докторський ступінь[1]
Членство	Akademischer Verein Motiv Berlind
Учні	Rudolf Krauszd[2]
Нагороди	Почесний громадянин Берліна
Людвіг Гоффманн у Вікісховищі

Лю́двіг Го́ффманн (нім. Ludwig Hoffmann; 30 липня 1852, Дармштадт, Гессен — 11 листопада 1932, Берлін; повне ім'я Ludwig Ernst Emil Hoffmann) — німецький архітектор і містобудівник, один із найвідоміших архітекторів Берліна.

Народився 30 липня 1852 року в Дармштадт, Гессен. Освіту отримав в Академії мистецтв міста Кассель землі Гессен і в Берлінській академії архітектури (нім. Bauakademie). З 1879 року Гоффманн працював в Берліні як урядовий виконроб під керівництвом Франца Швехтена. Архітектурна кар'єра Людвіга Гоффманна почалася в 1880-ті роки, коли він виграв конкурс на проект будівлі Верховного суду в Лейпцизі, разом з Петером Дюбвадом.

У 1896 році Гоффманн став радником з містобудування Берліна і протягом 28 років впливав на громадську архітектуру німецької столиці. Під його керівництвом було споруджено 111 об'єктів, що включають загалом понад 300 окремих будівель.

Всесвітньо відомий Пергамський музей в центрі Берліні був побудований у 1910-1930 роках за спільним проектом Альфреда Месселя і Людвіга Гоффманна.

Гоффманн мав істотний вплив на містобудування Берліна, оскільки був членом журі багатьох архітектурних конкурсів.

У 1906 році Людвіг Гоффманн отримав титул таємного радника з питань будівництва (нім. Geheimer Baurat), а також звання почесного доктора Honoris causa в Дармштадтського технічного університету. У тому ж році він став дійсним членом Прусської Академії мистецтв. У 1917 році у Віденському технічному університеті Гофман отримав ще одну почесну ступінь доктора.

Коли в 1924 році Гоффманн пішов у відставку, йому надали звання почесного громадянина Берліна. Ім'ям Людвіга Гоффманна в столиці Німеччини названо кілька будівель - побудована ним початкова школа в Фрідріхсхайні^[3] , лікарня в Бухі^[4], міст в Моабіті^[5]. Ім'я архітектора носить одна із вулиць в Лейпцизі^[6].

У берлінському районі Мітте добре видно з різних точок зору стару ратушу на Клостерштрассі, побудована за проектом Гофмана в 1900-1911 роках. Після реставрації в ній розміщені різні підрозділи міського Сенату. На фасаді будівлі встановлена меморіальна дошка на честь Людвіга Гоффманна, яка пояснює його заслуги в створенні архітектурного вигляду Берліна.

• Стара ратуша (1900—1911) в міському середовщі
• 
• 
• 

• Бранденбурзький музей (1901—1907)
• 
• 
• 

• Різні громадські заклади (1887—1913)
• 
  Будівля Верховного суду в Лейпцизі
• 
  Клініка в берлінському окрузі Мітте
• 
  Гімназія в Берліні, район Пренцлауер-Берґ

• Міські лазні з басейном в Берліні (1897—1902)
• 
  У Кройцберзі
• 
  У Кройцберзі
• 
  У Пренцлауер-Берґ

Незважаючи на почесті, творіння Гоффманна часто піддавалися критиці, як і вся архітектура «історизму», яка намагалася відтворювати стилі різних епох.

Однак пізніше особлива цінність будівель Гоффманна для міської архітектури Берліна та Лейпцигу була повністю визнана.

У 1956 році німецький архітектор-модерніст Міс ван дер Рое сказав:

Так, так, Гоффманн, ми всі були неправі!

На прикладі архітектурного рішення Бранденбурзького музею, в якому Гоффманн широко використовував звернення до стилістичних особливостей північно-німецької готики і ренесансу^[7], можливо прояснити його розуміння «історизму».

Грубо оброблені стіни і низькі стелі на першому поверсі музею сприяють створенню відповідної атмосфери для сприйняття експонатів у відділі кам'яної доби. Для експозиції епохи середньовіччя Гоффманн продумав інтер'єр каплиці зі склепіннями, створеними за середньовічними зразками і т. ін.

У своїх мемуарах Людвіг Гоффманн описує тривалу історію роботи над проектом фонтану казок для народного парку Фрідріхсхайн^[8].

Проект фонтана казок. Близько 1905 року	Поштова листівка 1913 року

За проектами Людвіга Гоффманна в Берліні було споруджено безліч громадських споруд і будівель різного призначення. Це мости, фонтани, музеї, ліцеї, гімназії, школи та дитячі садки, дитячі притулки, лікарняні комплекси та кладовища, пункти пожежної охорони, приватні вілли і багатоквартирні будинки. Багато побудовані Гоффманном будівлі в наші дні після модернізації займають різні установи та фірми, наприклад: Європейська школа менеджменту, Посольство України в Німеччині, компанія GASAG, Народний університет.

• 
  Народний університет в окрузі Мітте
• 
  Посольство України в окрузі Мітте

• 
  Адміністративна будівля GASAG в Мітте
• 
  Європейська школа в Шарлоттенбурзі

Деякі проекти Гоффманна залишилися нездійсненими через те, що почалася Перша світова війна. Наприклад, збереглися його ескізи і малюнки Оперного будинку (нім. Opernhaus), який так і не був побудований.

Проект Оперного дома

Парадні сходи	Фасад будівлі	Галерея в фоє

На жаль, під час Другої світової війни багато будинків, побудовані за ескізами і проектам Гофмана, були повністю зруйновані.

У Архітектурному музеї Берлінського технічного університету зберігається велика колекція малюнків, ескізних проектів і фотографій робіт Людвіга Гоффманна^[9].

• 1887-1895: Будівля Верховного суду в Лейпцизі, спільно з Петером Дюбвадом
• 1897-1902: Народні лазні з басейном в берлінському районі Кройцберг
• 1898-1899: Міст Мекернбрюке (нім. Möckernbrücke) в Кройцберзі
• 1899-1902: Народні лазні з басейном в берлінському районі Шенеберг. Знищені під час війни.
• 1899-1902: Народні лазні з басейном в берлінському районі Пренцлауер-Берґ
• 1899-1906: Клініка ім. Рудольфа Вірхова в окрузі Мітте
• 1900-1907: Лікарняні будівлі в районі Бух
• 1900-1911: Стара ратуша берлінському районі Мітте
• 1901-1907: Бранденбурзький музей в окрузі Мітте
• 1902: Фонтан пожежників в Кройцберзі
• 1903: Фонтан Геркулеса в районі Тіргартен, спільно зі скульптором Отто Лессингом (нім. Otto Lessing)
• 1907-1909: Адміністративна будівля газових підприємств в окрузі Мітте
• 1907-1913: Фонтан казок в народному парку Фрідріхсхайн
• 1910-1930: Створення Пергамського музею у співавторстві з Альфредом Месселем
• 1912-1913: Міст Інзельбрюці (нім. Inselbrücke) в окрузі Мітте
• 1913-1914: Початкова школа під Фрідріхсхайні на Целлештрассе 12 (нім. Zellestraße)
• 1919-1920: Надгробний пам'ятник родини Панофські (нім. Panofsky) на єврейському кладовищі в Вайсензее
• 1925: Під Фрідріхсхайні реорганізація кладовища полеглих на барикадах в дні Березневій революції (1848-1849)

• Georg Dehio et al. (Hrsg.): Handbuch der deutschen Kunstdenkmäler Berlin. München, Berlin 2000, S. 206. ISBN 3-422-03071-9 (нім.)
• Jan Feustel: Spaziergänge in Friedrichshain. Berlin 1994, S. 16 ff.; ISBN 3-7759-0357-7 (нім.)
• Ludwig Hoffmann: Lebenserinnerungen eines Architekten. Gebr. Mann Verlag, Berlin 1996. 154 ff, 224 ff. ISBN 3-7861-1388-2 (нім.)
• Döhl, Dörte (2004), Ludwig Hoffmann. Bauen für Berlin 1896—1924, Tübingen: Wasmuth (нім.)
• Hoffmann, Ludwig (1983), Lebenserinnerungen eines Architekten, hg. von Wolfgang Schäche, Berlin: Gebr. Mann Verlag (нім.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Людвіг Гофман

• Ausführliches Werkverzeichnis mit Datierung, Ortsangaben, ursprünglicher und heutiger Nutzung usw.(pdf) (нім.)
• Projekte, Skizzen und Baupläne [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.] von Ludwig Hoffmann (нім.)
• Kurzbiografie (нім.)
• Biografie, Hoffmanns Bauten in Berlin [Архівовано 6 січня 2013 у Archive.is] (нім.)