Лябик Василь Васильович

Василь Лябик
Василь Лябик у 2018
Особисті дані
Народження	29 травня 1949(1949-05-29) (75 років)
	с.Добромислі, Мінська область
Зріст	186 см
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1967–1968  «Прометей» ? (?) 1969  «Дніпро» (Дніпропетровськ) 41 (12) 1970  «Динамо» (Київ) 1 (0) 1970  СКА (Київ) 13 (1) 1971–1974  «Дніпро» (Дніпропетровськ) 67 (15) 1976–1977  «Металіст» 56 (5) 1977  «Дніпро» (Дніпропетровськ) 7 (1) 1978–1980  «Кривбас» 96 (4)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Василь Васильович Лябик (нар. 29 травня 1949, Добромислі, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР) — український радянський футболіст, нападник.

Народився в селі Добромислі Мінської області. В 1953 році його родина переїхала з Білорусі до Дніпродзержинська. У цьому місті Василь Лябик провів дитячі та юнацькі роки. В ДЮСШ займався футболом під керівництвом Бориса Ульянова — тренера^[1], який підготував для команд майстрів Анатолія Боговика, Віктора Литовченка^[2], Анатолія Гринька, Олександра Снитька^[3], Володимира Федоренка та ін^[4]. Після закінчення загальноосвітньої школи став гравцем місцевої команди «Прометей», котра виступала у першості СРСР серед колективів класу «Б».

Незабаром почали надходити пропозиції з обласного центра. Якщо Леоніду Родосу Лябик відмовив, то Валерій Лобановський, через військовий комісаріат, призвав молодого форварда на строкову службу. У сезоні-69 «Дніпро» здобув перемогу в своїй групі і вийшов до фінального раунду турніру, де разом з «Спартаком» із Орджонікідзе, вільнюським «Жальгірісом» і хабаровським СКА змагався за путівку до еліти радянського футболу. У вирішальних іграх сильнішою виявилася осетинська команда, а «дніпряни» завершили турнір на другому місці^[5].

Наступний рік провів у дублі київського «Динамо», де разом з ним грали Олег Блохін, Володимир Веремєєв, Юрій Ванкевич, Володимир Онищенко тощо. За основний склад виходив у двох матчах: чемпіонаті СРСР проти «Пахтакора» (0:0) і кубковий — проти «Таврії» (2:1).

Після завершення військової служби повернувся до Дніпропетровська, туди його наполегливо кликав Валерій Лобановський. 1971 року його команда стала найсильнішою у першості першої ліги і отримала перепустку до групи найсильніших.

Василь Лябик став першим гравцем з Дніпропетровська, який отримав виклик до збірної СРСР, але поїхав в іншому напрямку — додому, де «весело» провів час. Порушення спортивної дисципліни привели до того, що 1975 року захищав кольори «Титана» (Армянськ), котрий виступав у чемпіонаті УРСР серед колективів фізичної культури^[6][7].

Потім були півтора року в харківському «Металісті», котрий намагався пробитися до першої ліги, короткострокове повернення до «Дніпра» і завершення кар'єри в складі «Кривбаса».

• Переможець першої ліги (1): 1971
• Переможець 3-ї підгрупи другої групи класу «А» (1): 1969^[8]
• Другий призер чемпіонату УРСР (1): 1976

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль. Український футбол (історія та статистика). Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 2 червня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
• Наш Кройфф, которого мы не досмотрели [Архівовано 27 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)