Лівер Георгій Вікторович

Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (лютий 2017)

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2017)

Лівер Георгій Вікторович
Народився	1894(1894) Владикавказ, Терська область, Російська імперія
Помер	1918(1918) поблизу Ромодана, Полтавська губернія (нині — Україна)
Підданство	Російська імперія (до 1917 року)
Діяльність	революціонер
Партія	РСДРП(б)

Лі́вер Гео́ргій Ві́кторович (1894(1894), Владикавказ, Терська область, Російська імперія — 1918, поблизу Ромодана^[1], Полтавська губернія, за іншими даними — поблизу Бахмача^[2], Чернігівська губернія, нині — Україна) — революціонер-більшовик, учасник боротьби за встановлення радянської влади в Києві в 1917–1918 роках.

Народився у Владикавказі в дворянській родині. Навчався в Анапській гімназії, звідки був виключений після 8-го класу за революційну діяльність^[2]. З 1914 року — на підпільній партійній роботі в Києві. Був агентом газети «Правда», поширював нелегальну літературу, вів антивоєнну пропаганду. 1915 року був заарештований і після дев'яти місяців ув'язнення засуджений до заслання «на невизначений термін» в Єнісейську губернію^[1].

Після Лютневої революції 1917 року Лівер повернувся до Києва, часто виступав перед робітниками, брав участь у створенні загонів Червоної гвардії. Його було обрано членом Київського комітету РСДРП(б), виконавчого комітету Київської Ради робітничих депутатів. Був секретарем Подільського райкому партії. У дні Жовтневого та Січневого повстань у Києві Лівер активно брав участь у боях із військами Української Центральної Ради та Української Народної Республіки. Він також очолив оперативний штаб по керівництву повстанням у Подільському районі^[2].

У лютому 1918 року після зайняття Києва радянським революційним військом Михайла Муравйова увійшов до складу тимчасового Військово-революційного комітету. Загинув Лівер наприкінці березня 1918 року під час сутички Бахмацької групи радянських військ з німецькими військами^[3].

У Києві на честь Георгія Лівера в 1928–1944 роках Андріївський узвіз мав назву вулиця ім. Лівера (узвіз Лівера)^[4][5]. У 1957–1991 роках Притисько-Микільська вулиця на Подолі в Києві також мала назву вулиця Лівера^[6][7].

У червні 1962 року на фасадах будинків № 2 і 9 по вулиці Лівера (нині — Притисько-Микільська вулиця, 2 і 9/4) було встановлено анотаційні дошки з чорного граніту з написом: «Ця вулиця носить ім'я Лівера Георгія Вікторовича (1894–1918) — активного борця за встановлення Радянської влади, члена Київського комітету РСДРП(б), секретаря Подільського райкому партії в 1917–1918 рр.»^[8]. Обидві дошки на початку 1990-х років демонтовано у зв'язку з перейменуванням вулиці^[9][10].

Лівер Георгій Вікторович у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Київ»
	Інформація у Вікіданих?

• Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 144.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 11, 178–179. — ISBN 5-88500-070-0.
• Галайчук А. М. Розповідають художньо-меморіальні дошки Києва. — К. : Мистецтво, 1966. — 112 с.
• Миронец Н. И., Пономаренко Л. А. Их именами названы улицы Киева. — К. : Общество «Знание», 1977. — 32 с.
• Памятник борцам пролетарской революции, погибшим в 1917–1921 гг. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Сост. Л. Лежава, Г. Русаков. — 3-е изд., испр. и доп. — М.–Л.: Гос. изд-во, 1925. — 782 с., ил. (рос.)
• Ті, що одійшли [Архівовано 15 липня 2016 у Wayback Machine.] // Пролетарська правда. — 1927. — № 255 (1868). — 6 листопада. — С. 10.