Лідери СРСРЛідери СРСР Протягом 1922 — 1990 років в СРСР діяла однопартійна система. Монопольним правом на політичну владу володіла комуністична партія. Лідер партії фактично прирівнювався до керівника СРСР. Водночас в СРСР існувала також і посада голови держави, але вона мала номінальний статус. Співвідношення партійних та державних постівПосада Генерального секретаря Центрального комітету КПРС була заснована в квітні 1922 і стала фактично найважливішою державною посадою після смерті Володимира Леніна. Незважаючи на те, що юридично вона була пізніше скасована, фактично до того часу Йосип Сталін мав в країні необмежену владу. Формально ж до 1953 він був лише главою виконавчої влади країни (Голова Ради Міністрів). Саме тому змінив його на цій посаді Георгій Маленков, що був негласним наступником Сталіна, став новим лідером і главою держави. Маленков аж до 1955 очолював Раду Міністрів, проте починаючи з обрання на новостворену посаду Першого секретаря КПРС у вересні 1953 поступово набирає політичну вагу Микита Хрущов, який як вважається відіграв провідну роль в усуненні одного з основних конкурентів у боротьбі за владу після смерті Сталіна, Лаврентія Берія. У 1955 році Хрущов зміщує Маленкова з поста Голови Ради Міністрів СРСР і влада остаточно переходить до його рук. З 1958 року і аж до відставки він суміщає посаду Голови Радміну і голови партії. У подальшому в СРСР пост Голови Ради Міністрів не сприймався як головний державний пост. Юридично (по конституції СРСР) керівниками держави були особи, які призначаються на посаду Голови Президії Верховної Ради СРСР (пізніше - Голови Верховної Ради СРСР). З 1988 цей пост зайняв Михайло Горбачов, що дозволяло йому, будучи фактичним главою держави, бути керівником і партії, і державної влади. Виконавчу владу тоді очолював, займаючи пост Голови Ради Міністрів, Микола Рижков. З 1990 Горбачов поєднував пости Генерального Секретаря і Президента СРСР. Пост Президента змінив пост Голови Верховної Ради як глави держави, залишивши другому лише функції керівника законодавчої влади країни, але не керівника самої держави. ![]() Керівники політичної партії СРСРВолодимир Ленін, хоча до кінця життя (21 січня 1924 року) de-facto вважався лідером РКП(б), однак офіційно ніколи не був ані генеральним секретарем центрального комітету, ні головою Політичного бюро при ЦК РКП(б). З утворенням РКП(б) його секретаріат формально виконував головним чином секретарську роботу. З набуттям політичної сили РКП(б) в СРСР, секретаріат поступово залучається до виконання адміністративної роботи. А після смерті Володимира Леніна, як неформального лідера партії, перетворюється в наймогутніший орган як РКП(б), так і СРСР. Починаючи з 11 лютого 1934 року посаду генерального секретаря ЦК КПРС було скасовано. Однак, неофіційно вважалося, що керівником партії був Йосип Сталін, якого, зазвичай, в офіційних документах перераховували серед різних секретарів ЦК, в основному зверху. Після смерті Йосипа Сталіна (5 березня 1953 року) неофіційними керівниками партії були Георгій Маленков (5 березня – 14 березня 1953) та Микита Хрущов (14 березня – 7 вересня 1953).
Вищі державні посади СРСРІнститут президентства СРСР
Керівники парламенту СРСР
Керівники уряду СРСР
Див. такожПриміткиДжерела |
Portal di Ensiklopedia Dunia