Лімацела

? Лімацела
Лімацела крапчаста (Limacella guttata)
Біологічна класифікація
Царство: Гриби Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota) Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes) Ряд: Агарикальні (Agaricales) Родина: Мухоморові (Amanitaceae) Рід: Лімацела (Limacella) Earle, 1909
Види
Близько 15[1], включно: Лімацела степова (L. steppicola)[2] Лімацела крапчаста (L. guttata) Лімацела клейка (L. glioderma)[3] Лімацела ніжна (L. delicata)[3] Лімацела масляна (L. illinita)[3]
Посилання
Вікісховище: Limacella EOL: 16668 NCBI: 56178 MB: 17978 IF: 17978

Лімаце́ла (Limacella) — рід грибів родини мухоморових (Amanitaceae) порядку агарикальні (Agaricales).

Плодові тіла шапинкові, центральні, невеликих і середніх розмірів. Типи розвитку — бівелангіокарпний або пілеокарпний. Від роду Amanita відрізняється головним чином відсутністю піхви і пластівців на шапці, будовою кільця або наявністю слизового покривала.

Шапка товстом'ясиста, напівкуляста, пізніше розкривається до ширококонусоподібної, опукло- або плоскорозпростертої, край рівний або рубчастий. Горбок в центрі може бути або відсутній. Поверхня клейка або слизова.

М'якуш зазвичай білий, щільний, з борошняним запахом.

Гіменофор пластинчастий, пластинки вільні, слабо прирослі або з коларіумом, часті, білі, є пластиночки.

Ніжка циліндрична, може бути внизу розширеною або з бульбою, щільна або з порожнинами, зі слизовою, клейкою або сухою поверхнею.

Залишки покривал: піхва відсутня, кільце волокнисте, кортиноподібне, чітко виражене або слизове, швидко зникаюче.

Споровий відбиток білий, спори від округлих до яйцеподібних, гладкі або слабо шорсткі, неамілоїдні або псевдоамілоїдні, не ціанофільні.

Трама пластинок спочатку білатеральна, з розвитком гриба стає інверсною або неправильною.

Плевро- і хейлоцистиди відсутні.

База даних Species Fungorum станом на 21.11.2019 налічує 38 видів роду Limacella^[4]:

Мікоризні або сапротрофні гриби, ростуть на ґрунті або на залишках деревини, зустрічаються в лісах, парках, є степові види, можуть з'являтися в парниках.

Рід відомий в Європі, Азії, Північній Америці, Африці.

Ці гриби зустрічаються досить рідко, тому маловідомі грибникам. Є їстівні, у частини видів їстівність або токсичність не вивчена, серед них можуть бути отруйні.

• Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы / отв. ред. К. А. Каламээс. — К. : «Наукова думка», 1992. — С. 104—105. — ISBN 5-12-003226-5.