Лінія Гаммерсміт-енд-Сіті (англ.Hammersmith & City) — лінія лондонського метрополітену, прокладена між станціями Гаммерсміт та Баркінг. Лінія позначена на схемі лондонського метрополітену рожевим кольором. Лінія завдовжки 25,5 км обслуговує 29 станцій. Між станціями Фаррінгдоном та Олдгейт-Іст прямує під Лондонським Сіті, звідси і назва лінії. Тунелі мілкого закладення. Більшість перегонів і всі станції використовуються спільно з однією або декількома лініями: Дистрикт, Кільцева, Метрополітен, 2011/12 перевезено 114.6 мільйонів пасажирів.[1]
10 січня 1863 року Metropolitan Railway відкрила трафік першим підземним залізничним маршрутом у світі між Паддінгтоном та Фаррінгдоном. Наступного року була відкрита залізниця на захід від Паддінгтону до Гаммерсміту, яка незабаром була під спільною орудою «Metropolitan» та Great Western Railway. Лінія була розширена на схід, поетапно, до 1884 року до Східно-Лондонської залізниці. Лінія була електрифікована в 1906 році, а в 1936 році, після того, як Metropolitan Railway була поглинена London Passenger Transport Board, лінія Гаммерсміт-енд-Сіті була продовжена маршрутом колишньої District Railway до Баркінга. На схемах метро Лінія Гаммерсміт-енд-Сіті до 1990 року була зображена як частина лінії Метрополітен, з 1990 року — окрема лінія.
Рухомий склад
Потяги є частиною лінії Bombardier Movia,[2] мають максимальну швидкість 100 км/год[2]. Поїзд S з 7 вагонів має пасажиромісткість 865 пасажирів проти 739 для заміненого поїзда з 6 вагонів C-класу.[3][4] З довжиною 117 метрів потяги S Stock на 24 метри довші, ніж 93-метровий потяг C stock, через це платформи на станціях були подовжені.[5]
Депо
Депо лінії знаходиться у Гаммерсміті, неподалік від станції Гаммерсміт, побудованої Great Western Railway на початку 20 ст.
Відкрита як «Кінгс-кросс», перейменована на «Кінгс-кросс-енд-Сент-Панкрас» в 1925 та «Кінгс-кросс-Сент-Панкрас» в 1933. Відкрито на цьому місці in 1941[6] Пересадки на Північну, Пікаділлі, Вікторія та на залізничні станції Сент-Панкрас, Кінгс-кросс
Відкрита як «Фаррінгдон-стріт». Відкрито на цьому місці у 1865. Перейменовано на «Фаррінгдон-енд-Хай-Голборн» в 1922 та Фаррінгдон в 1936.[6] Пересадка на потяги Thameslink.
Пересадка на лінії Джубилі DLR, та National Rail. Мала назву Вест-Гам (Менор-роад) у 1924 — 1969, обслуговувала лінію Метрополітен з 1941, припинення трафіку Метрополітен та LT&SR з 1994[6][17]
Пересадка на потяги National Rail та London Overground. Станція LT&SR відкрита у 1854.[21] Припинення трафіку District Railway 1905–1908. Обслуговує лінію Metropolitan з 1936.[6]
↑Rolling Stock: S stock. Transport for London. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 10 січня 2012. Note: The table erroneously says "Length per car", instead of "Length per train".
↑'S' stock making its mark. Modern Railways. London. December 2010. с. 46.
↑Leboff, (1994, с. 152) adds that the station opened as 'Westbourne Park & Kensal Green' and was served from the outset by the GWR, whereas Butt, (1995, с. 244) gives the GWR serving from 1871.
Butt, R. V. J. (1995). The Directory of Railway Stations: details every public and private passenger station, halt, platform and stopping place, past and present (вид. 1st). Sparkford: Patrick Stephens Ltd. ISBN978-1-85260-508-7. OCLC60251199.