Лісопильна рама

Лісопильна рама

Лісопильна рама у Вікісховищі

Лісопи́льна ра́ма, пилора́ма — деревообробний верстат для поздовжнього розпилювання сукупністю пил круглих лісоматеріалів (колод) і брусів на пиломатеріали потрібних розмірів і якості^[1].

Перші пилки з'явилися в Бронзовій добі. На початку I тисячоліття до н. е. у Фінікії була винайдена дворучна пилка, завдяки якій стало можливим вироблення брусу, який використовувався в кораблебудуванні^[2]. Трохи пізніше для приведення пилки в рух здогадалися використовувати водяне колесо, ця конструкція була основною аж до винаходу парового двигуна^[3].

Лісопильна рама — це верстат з безперервною подачею для подовжнього розпилювання колод на дошки і бруси, а також брусів на дошки. При роботі в розвал, колоди розпилюються на дошки потрібної товщини. При роботі з брусковою заготовкою колоди спочатку розпилюються на бруси (з одночасним отриманням 2 або 4 підгорбильних дощок) і лише після цього брус розпилюється на дошки.

Основні вузли: механізми різання, механізм подавання, візки для подачі колоди, приймальні візки чи рольганг (набір роликів) з напрямними ножами. Різальним інструментом у лісопильній рамі служать пилки, закріплені у пильній рамці (одна або дві), якій кривошипний механізм надає зворотно-поступального руху. Лісопильні рами можуть мати безперервну або доштовхну подачу.

Лісопильні рами виготовляють з просвітом (ним визначається найбільший діаметр розпилюваних колод) 350…1100 мм, ходом рамки 200…700 мм, частотою її ходів 300…600 на хвилину. Потужність головного рушія лісопильної рами сягає 135 кВт.

Розрізняють лісопильні рами: стаціонарні та пересувні; одно-, півтора- і двоповерхові; з прямолінійною і замкненою криволінійною траєкторією руху рамки; з вертикальним і горизонтальним розміщенням пилок; з безперервним або періодичним подаванням матеріалу.

Розпилювання здійснюється пилками, зібраними (як правило, вертикально) у постав і закріпленими в пилковій рамці із зворотно-поступальним переміщенням пилкової рамки по напрямних^[4]. Виділяють рами спеціального призначення:

• горизонтальні рами — переміщення пилкової рамки відбувається в горизонтальному напрямку (підходять для розпилювання колод цінних порід і для випилювання ванчесів у фанерному виробництві);
• коротушкові рами — призначені для розпилювання коротких колод і брусів^[5].
• тарні рами — використовуються для розпилу невеликих брусів на тарну дощечку, заготовки для дерев'яних лиж. Відмінними рисами таких рам є малий хід і невелика висота пилкової рамки^[6];
• пересувні рами — підходять для тимчасових цехів (можливе транспортування без демонтажу)^[7].

До переваг махових пилорам належить висока якість одержуваного пиломатеріалу, більша продуктивність праці. До недоліків — масивність конструкції, високе енергоспоживання, необхідність кваліфікованого обслуговування. Тому зараз махові пилорами масово витісняються дисковими і стрічковими пилорамами.

• Круглопильний верстат
• Лісопильня

• УРЕС — 2-е видання.
• Войтович І. Г. Основи технології виробів з деревини: підручник для студ. спец. «Деревооброблювальні технології» / І. Г. Войтович. — Львів: НЛТУ України, Країна ангелят, 2010. — 305с. — ISBN 978-966-96826-0-4
• Кірик М. Д. Механічне оброблення деревини та деревних матеріалів. Підручник для вищих навчальних закладів / М. Д. Кірик. — Львів: ТзОВ «Кольорове небо», 2006. — ISBN 966-8800-07-9

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лісопильна рама

• Лісопильна рама // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 118. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• Лісопильна рама [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985..