Літературно-меморіальний музей Богдана Лепкого
Музей Богдана Лепкого — літературно-меморіальний музейний заклад у місті Бережани Тернопільської області. Відкритий 27 серпня 1995. ФундаториФундаторами музею є доктор Роман Смик (США), його син Роман, сестра Стефанія з чоловіком о. Володимир Тарнавським, племінник Б. Лепкого Сильвестр Ремеза, добродії Н. Головата та Ярослава Шафранюк-Завадович (Канада).[3] ІсторіяСтворений як відділ Тернопільського обласного краєзнавчого музею, від 2002 р. — самостійний музей, від 2003 р.— обласний комунальний заклад. Експозиція розміщена у 6-ти залах першого поверху Бережанської ратуші. 1 зала - дитинство митця Б. Лепкого; 2 зала - про Бережани та бережанський період життя; 3 зала - присвячена польському періоду життя (1899 - 1914, 1926 - 1941 р.р.); 4 зала - висвітлюють події 1915 - 1925 р.р.; 5 зала - представлено 56 оригінальних малярських робіт художника; 6 зала - "Повернення Б. Лепкого в Україну"[3] Щорічно музей відвідує близько 10 тис. осіб. ДіяльністьМузей пропагує творчість Богдана Лепкого через проведення уроків літератури, вечорів, зустрічей із письменниками, лауреатами премії імені Братів Лепких, наукових конференцій, поетично-пісенних фестивалів, книжково-ілюстративних виставок. Фондами музею користуються для написання наукових робіт. Неоціненними скарбами музею є його експонати, особливо прижиттєві раритетні видання творів письменника. На сьогодні загальний музейний фонд нараховує більше трьох тисяч предметів: з них 236 —рідкісна книга (прижиттєві видання). Основну частину раритетних видань, як і інші архівні матеріали, передав музеєві д-р Р. Смик (США): «Стрічки» (Львів, 1901); «Листки падуть» (Львів, 1902); «Осінь» (Коломия, 1902); «На чужині» (Львів, 1904); «З глибин душі» (Львів, 1905); «Над рікою» (Львів, 1905); «Поезіє, розрадо одинока» (Львів, 1908); «Для ідеї» (Львів, 1911); «Вибір віршів» (Вецляр, 1921); «Сльота» (Львів - Київ, 1926); «З села» (Чернівці, 1898); «З життя» (Львів, 1899); «В глухім куті» (Львів, 1903); «Нова збірка» (Львів, 1930); «Кара та інші оповідання» (Львів, 1905); «Кидаю слова» (Чернівці/1911); «Під тихий вечір» (Кйїв Ляйпціг, 1923); «Сотниківна» (Львів, 1927); «Зірка» (Львів, 1929); «Вадим» (Львів, 1930); «Веселка щд пустирем» (Львів, 1929); «Крутіж» (Краків, 1941); «Казка мойого життя. Крегулець» (Львів, 1936); «Казка мойого життя. До Зарваниці» (Львів, 1938); «Три портрети» (Львів, 1937); «Мотря» (Київ — Ляйпціг, 1926); «Не вбивай» (Київ — Ляйпціг, 1926); «Батурин» (Київ — Ляйпціг, 1927); «Полтава. І-ІІ томи» (Львів, 1928-1929); «Писання. Том І. Вірші» (Київ — Ляйпціг, 1922); «Писання. Том II. Проза» (Київ — Ляйпціг, 1922).[3] ВиданняПрацівники закладу займаються видавничою діяльністю. Серед видань:
Див. також
Джерела
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia