Літературні енциклопедії

Літературна енциклопедія — один із видів галузевих енциклопедій.

Першою літературною енциклопедією у сучасному розумінні цього слова вважають видання кінця XIX ст. «Універсальний словник літератур» Г. Вапро (Париж, 1876—1877) та «Енциклопедія світової літератури» в СІЛА (Нью-Йорк, 1885—1891. — Т. 1—20).

Інформацію енциклопедичного типу про українську літературу накопичено у поетичній антології «Українська муза» (1908), «Десять років української літератури (1917—27)» О. Лейтеса і М. Яшека (1928. — Т. 1—2), бібліографічному словнику «Українські письменники» (К., 1960—65. — Т. 1—5), а також у виданнях:

• «Литературная энциклопедия» (М., 1929—39. — Т. 1—9,11; Т. 10 і 12 не вийшли),
• «Краткая литературная энциклопедия» (М., 1962—78.— Т. 1—8; Т. 9 — додатковий),
• «Словарь книжников и книжности Древней Руси» (Вип. 1—3. — 1987—89).

У 1988—1996 вийшли 1—3 т. «Української літературної енциклопедії». Першою персональною літературною енциклопедією в Україні став «Шевченківський словник» (К., 1976—77. — Т. 1—2; Держ-премія УРСР ім. Т. Шевченка 1980).

Особливе місце серед Е. посіла «Енциклопедія українознавства» (1955–1984) за редакцією В. Кубійовича, що стала безцінним внеском в осмислення національної культури, в осягнення універсалій національної ментальності.

Персональні літературні енциклопедії за кордоном:

• перша — «Дантівська енциклопедія» Дж. Скартацціні (Мілан, 1896—1905. — Т. 1—3),
• «Малий Стендалівський словник» А. Мартіно (Париж, 1948),
• «Довідник з Гете» (Штутгарт, 1955—1961. — Т. 1—4),
• «Дантівська енциклопедія» (Рим, 1970—1976. — Т. 1—5).

До цього типу видань належать також:

• «Лермонтовская енциклопедия» (М.,1981),
• довідники «Янка Купала» (Мінськ, 1986),
• «Францыск Скарына і яго час» (Мінськ, 1988).

Виданнями енциклопедичного типу вважаються також термінологічні словники (Лесин В., Пулинець О. Словник літературознавчих термінів. — К., 1971).

• Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007