Літографський олівець

Літографський олівець  — спеціальний олівець, який містить хімічні речовини, для малювання на літографському вапняному камені чи металевій пластині. У XIX столітті його широко застосовували для створення гравюр-літографій, але вже в XX столітті у зв'язку з удосконаленням процесу створення літографій стає менш вживаним.

Існує різновид літографії, для створення якої літографський олівець не потрібен — фотолітографія.

До складу класичного літографського олівця входили:

• попіл (або інший чорний пігмент)
• мило (зазвичай натрієве)
• шелак
• віск.

Для створення малюнка на літографському камені також використовували літографську туш, важливим є те, що оригінальна робота на камені повинна бути завжди чорно-білою, незважаючи на колір фарб, використанних для здійснення відбитка, а матеріал для нанесення малюнка повинен містити жирові компоненти. До винайдення у XIX столітті кольорової літографії чорно-білі літографії розфарбовували аквареллю.

• 
  Анонім, Карлотта Грізі в балеті «Жизель», 1842, літографія
• 
  Анджело Агостіні, художники на пленері, 1888, літографія
• 
  Зображення на літографському камені, бібліотека Принстонського університету
• 
  Рєпін І.Ю. «Два царі Петро І та Іван V», 1900, розфарбована аквареллю літографія

• Малюнок
• Дереворит
• Офорт
• Літографія
• Екслібрис
• Ліногравюра

• Суворов П. И. Искусство литографии. Москва: Искусство, 1952. 370 с.
• Генри Дж. Родс. Литографское искусство.  Ленинград.: Техника и производство, 1928. 306 с.
• Коростин А. Ф. Русская литография XIX века. Ленинград: Искусство, 1953, 184 с.