«Літургія протитанкових перешкод» (англ.Liturgy of Anti-Tank Obstacles) — американо-український 12-хвилинний документальний експериментальний фільм режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука2022 року, про українців, які тимчасово змінили професію та хочуть бути корисними Україні під час війни з росією[1][2]. Повернення до документалістики для режисера стало актом «служіння державі, створення контраргументів на перспективу»[3].
Фільм профінансувано одним з найпопулярніших світових видань «The New Yorker», він є й правовласником на територій України та на світовому ринку[4].
Світова прем’єра відбулася 13 серпня 2022 року на «Sarajevo Film Festival» – стрічка відкрила документальну програму фестивалю[1]. Далі робота взяла участь у понад 70 міжнародних фестивалях, серед яких IDFA, Toronto International Film Festival, американський кінофестиваль незалежного кіна «Sundance Film Festival», DOC NYC, New York’s documentary festival, Clermont-Ferrand ISFF[5].
Дія відбувається у художніх майстернях, де скульптори виготовляють протитанкові перешкоди. Мовчазні постаті українських діячів, янголів, козаків та множинні копії Ісуса Христа, подібні до теракотової армії, завмерли в очікуванні нових творінь. Майстри зварюють металеву оборону для Збройних Сил України.
Під час повномасштабного вторгнення, режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук працював волонтером у Львові, при цьому продовжував знімати для проєкту «Вавилон'13», з якими мав спільні роботи з часів Революції гідності[6]. Поміж інших сюжетів, дізнався й про скульпторів, які створюють в своїй майстерні противотанкові перешкоди за всіма вимогами Збройних сил України. Туди й прийшов задля кількох фотознімків та зняти невеличкий ролик для «Вавилон'13». Далі, за рекомендацією Дар'ї Басель («Docudays UA») заповнив аплікаційну форму, як згодом з'ясувалося, на конкурс від одного з найпопулярніших світових видань «The New Yorker» на підтримку українського проєкту[2].
На зйомки пішло півтора місяці, протягом яких треба було зафільмувати і просец виробництва протитанкових конструкцій, й місця іх кінцевого призначення, й те, як вони безпосередньо працюють. Роботи відбувалося у приміщення, де майстри ансамблеві елементи «Хресної ходи» для кількох сіл, які складаються з 13 стацій (зупинок на Хресній дорозі, що відображають сцени з життя Ісуса Христа). Загальна кількість виходила числом 39, одночасно розташовані в майстерні, подібно Теракотовій армії, образ якої й став для режисера відправним[2].
Звукова основа фільму – радійна – побудована з фрагментів радійних етерів, які з постійними новинамиз фронту стали невід’ємною частиною українців. Звучать повідомлення, які стосуються боїв за Азовсталь, причини війни. Новинні повідомлення вибудовуються в звукову доріжку фільму подібно літургії служби, яку веде священник. За структурою пасхальної літургії, в якій Ісус перемагає смерть, й вибудувано «Літургію протитанкових перешкод»[2].
Акварельний плакат до фільму створили Андрій Сакун спільно із Анною Алпатієвою[7].
Фестивальне життя
Світова прем'єра відбулася на фестивалі в Сараєво. Фільм Сухолиткого-Собчука став однією з шести робіт, якими Україна була представлена на XXVIII Міжнародному кінофестивалі «Sarajevo Film Festival» у Боснії і Герцеговині. Зокрема у конкурсі короткого метру також були представлені фільми «Крихка пам’ять» Ігоря Іванька, «Щоденник нареченої Христа» Марії Смеречинської, «Поки тут тихо» Новруза Хікмета та Олени Подолянко, «Аналогія простору» Олександра Хойсана[8]. «Літургія протитанкових перешкод» відкрила документальну програму фестивалю 13 серпня 2022 року[1].
В ЗМІ, які висвітлюють кінофестивалі, про роботу говорять, як про «потужний документальний фільм, що досліджує поточну ситуацію в Україні»[9], відмічають що «Не передаючи явного повідомлення, фільм розповідає про незламність та винахідливість українського опору»[10].
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
