Ліщинський Павло Миколайович

Зовнішні відеофайли
Зовнішні відеофайли
	Похорон Павла Ліщинського у Хотіні

Ліщинський Павло Миколайович
Ліщинський Павло Миколайович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	1 серпня 1995; Калуш, Україна
Смерть	30 серпня 2014 (19 років); Луганськ, Україна; (Загинув під час бойових дій)
Військова служба
Роки служби	2013—2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Десантні війська
Формування	80 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Луганський аеропорт;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Павло́ Микола́йович Ліщи́нський (1 серпня 1995, Калуш, Івано-Франківська область — 30 серпня 2014, під Луганськом) — солдат військової служби за контрактом Збройних сил України, десантник. Загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис

Павло Ліщинський народився 1 серпня 1995 року в мкрн Хотінь міста Калуш. Після закінчення 9 класів Хотінської ЗОШ № 9 навчався в Калуському вищому професійному училищі. Захоплювався історією. У листопаді 2013 року пішов служити в армію на контрактній основі. Служив у 80-й окремій аеромобільній бригаді (Львів), номер обслуги гаубично-артилерійського взводу артилерійського дивізіону.

Ми тут за Україну!^[1]

Від самого початку російської збройної агресії проти України став на захист Батьківщини та у складі 80 ОАЕМБр вирушив на Луганщину, де обороняв Луганський аеропорт. Загинув 30 серпня 2014 року під час обстрілу аеропорту російськими бойовиками.

Докладніше: Бої за Луганський аеропорт

3 вересня тіло загиблого вояка зустрічали з почестями в рідному Калуші, поховали 19-річного захисника 4 вересня 2014 року на новому цвинтарі у мікрорайоні Хотінь, де мешкає родина Ліщинських, із численною ходою. Попрощатись з бойовим побратимом приїхав у повному складі гаубично-артилерійський взвод, у якому служив Павло. Напередодні десантники повернулися додому після майже півроку бойових дій на сході.

Павло став першим мешканцем Калуша, який загинув у зоні АТО. 4 вересня 2014 року у Калуші оголошено днем жалоби.

Мати Павла родом із Закарпаття. Батько був мобілізований до війська під час третьої хвилі мобілізації. В родині Ліщинських у Павла залишилися сестра та молодший брат.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2].
У червні 2015 року Павлу Ліщинському було присвоєно звання Почесного громадянина міста Калуша.
23 серпня 2015 року, у День Державного Прапора України, на фасаді Калуської ЗОШ № 9 у мкрн Хотінь було урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку загиблому воїну АТО Павлу Ліщинському^[3].
нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 3, місце 7
Вшановується 30 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[4]