МКС (система одиниць)МКС — система одиниць, заснована на метрі, кілограмі та секунді. МКС увійшла як складова частина до Міжнародну систему одиниць (SI) і в даний час самостійного значення не має. ІсторіяСистема запропонована 1889 року першою Генеральною конференцією з мір та ваг. У XIX столітті серед науковців виникла потреба у визначенні узгодженої системи одиниць[1]. Узгоджена система одиниць — це система одиниць, в якій всі одиниці безпосередньо виводяться з набору базових одиниць, без необхідності застосування будь-яких перевідних коефіцієнтів. Прикладом некогерентного набору одиниць є загальноприйняті одиниці США. 1874 року Британська асоціація розвитку науки (BAAS) запровадила систему СГС — когерентну систему, засновану на сантиметрі, грамі та секунді. Ці одиниці були незручними для електромагнітних застосувань, оскільки похідні від них електромагнітні одиниці не відповідали загальновживаним практичним одиницям, таким як Вольт, Ампер і Ом[1][2]. Після Метричної конвенції 1875 року почалася робота над міжнародними прототипами кілограма і метра, які були офіційно затверджені Генеральною конференцією з мір і ваг (ГКМВ) у 1889 році, таким чином формалізувавши систему МКC, використавши кілограм і метр як базові одиниці[3]. У 1901 році Джованні Джорджі[en] (1871—1950) запропонував Італійській асоціації електротехніки (Associazione elettrotecnica italiana (AEI)) використовувати систему МКС, розширену четвертою одиницею, взятою з практичних одиниць електромагнетизму, таких як вольт, ом або ампер, для створення цілісної системи, що використовує практичні одиниці[4][5]. Джорджі у дещо пізнішій переглянутій формі встановив проникність абсолютного вакууму на рівні 10−7 Гн/м. Цей вибір надавав амперу того ж значення, яке він мав як практична одиниця, і фактично значення проникності вакууму реалізувалось через визначення ампера. Цю систему активно пропагував інженер-електрик Джордж Е. Кемпбелл[en][6]. Системи СГС та MКС широко використовувалися у 20-му столітті, причому система MКС переважно застосовувалася у практичних сферах, таких, як торгівля та інженерія[1]. У 1935 році Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК) прийняла пропозицію Джорджі як систему M.K.S. Джорджі, не уточнивши, яка електромагнітна одиниця буде четвертою базовою одиницею. У 1939 році Консультативний комітет з електрики (ККЕ) рекомендував прийняти пропозицію Джорджі, використовуючи ампер як четверту базову одиницю. Згодом це було схвалено Комітетом Комітетів по Системі Градуювання в 1954 році. Система отримала назву МКСА або система Джорджі. У 1950 році IEC вирішив збільшити значення проникності вакууму у 4π разів (площа поверхні сфери радіуса 1), таким чином раціоналізувавши систему МКСА. У цьому випадку вирази, що стосуються сфер, мають містити множник «4π»; ті, що стосуються котушок — «2π»; а ті, що стосуються прямих провідників, взагалі не міститимуть множника π. Отримана система РМКСА («раціоналізована система МКСА», англ. rationalized MKSA system) стала прямим предком Міжнародної системи одиниць (SI)[7]. На основі МКСА 1960 року було прийнято Міжнародну систему одиниць SI, що базувалась на шести одиницях, у яких до метра, кілограма, секунди та ампера було додано кельвін і канделу. Моль додали як сьому базову одиницю в 1971 році[4]. Міжнародна система одиниць (SI) на теперішній час витіснила МКС та МКСА. Похідні одиниціМеханічні одиниці
Електромагнітні одиниці
Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia