Маахес

Маахес
Бог війни
Міфологія	Єгипетська
Ім'я іншими мовами	грец. Μαχές, Μιχός, Μίυσις, Μίος, або Μάιχες;
Батько	Птах
Мати	Баст або Сехмет
	Медіафайли у Вікісховищі

Маахе́с — левоголовий бог війни в давньоєгипетської міфології. Маахеса вважали сином богині-кішки (Баст у Нижньому Єгипті або Сехмет у Верхньому Єгипті), чию вдачу він і успадкував. Його культ зародився у Нижньому Єгипті та поступово поширювався на південь, досягнувши піку в елліністичну добу.

Образ і функції

Маахес був богом війни та охоронцем священних місць. Також згадувався як помічник Ра в його боротьбі зі змієм Апепом. У пізніх грецьких текстах він описується як бог вітрів, темряви та буревіїв. Асоціювався з Гором, Нефертумом і Ра^[1].

Імена

Ім'я Маахес починається з ієрогліфа чоловіка з головою лева; окремо цей ієрогліф перекладається як «(той хто може) бачити попереду». Тим не менш, перший символ так само є частиною символу «Ма'ат», тобто істини і порядку, а Маахес вважався пожирачем винних і захисником невинних. Титулами Маахеса були: «Пан убієнних»^[2].

Грецькою його називали Міхос, Місіс або Міос^[1].

Походження

Перші письмові згадки про Маахеса з'явилися у період Нового царства. Деякі єгиптологи вважають, що Маахес був іноземного походження; і справді існують деякі докази того, що він був богом-левом Апедемаком, якому поклонялися у Нубії і Західній пустелі Єгипту^[3]. Як бог-лев і захисник, він також вважався сином бога Ра і богині-кішки Баст, богині війни і покровительки Нижнього Єгипту, а також сином богині війни Сехмет, яка була покровителькою Верхнього Єгипту^[4].

Іконографія

Маахеса зображували у вигляді людини з головою лева; іноді в обох руках він тримав ножі та носив на голові або подвійну корону «пшент», або корону «атеф».^[5] Іноді Маахеса ототожнювали з Нефертумом і поряд з ним лежав букет лотосів^[5]. Так само Маахеса зображували як лева, що пожирає полонених.

Культ Маахеса

Центром поклоніння Маахесу було місто Тарему (грецькою Леонтополь), розташоване в східній частині дельти Нілу. Його храм існував там ще в XVIII ст. до н.е. Інші відомі храми стояли в Бубастісі та Афродітополі. Поступово культ Маахеса поширювався на південь і за греко-римської доби досягнув Нубії^[1]. У храмах Тарему утримували ручних (одомашнених) левів^[6].

Давньогрецький історик Клавдій Еліан писав: «У Єгипті поклоняються левам, і там є місто назване на їх честь. (…) Леви мають храми та численні місця у яких бродять; плоть волів поставляється їм щодня (…) і леви їдять під звуки єгипетських пісень».

За Нового та Пізнього царства часто зображався на амулетах, виготовлених із полив'яної кераміки та бронзи^[1].

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г H. Wilkinson, Richard (2003). The Complete Gods and Goddesses of Ancient Egypt. Thames & Hudson. с. 178-179.
↑ Lurker, op.cit., p.215 .
The epithet was used for many Egyptian gods: Thoth (cf. Erik Hornung, The Secret Lore of Egypt: Its Impact on the West, 2001, p.6), Wepwawet (cf. Egypt: Temple of the Whole World: Studies in Honour of Jan Assmann, Brill 2003, ISBN 90-04-13240-6, p.106), Set (cf. Homer William Smith, Man and His Gods, 1952 p.20) etc.
↑ Walter Yust ed., Encyclopædia Britannica: A Survey of New Universal Knowledge, 1956, стор.54
↑ Shorter, op.cit, p.134
↑ ^а ^б Shorter, op.cit., p.134
↑ Caroline Seawright, Maahes, God of War and Protection, The Leonine Lord of Slaughter…- map of temples. Архів оригіналу за 2 листопада 2015. Процитовано 25 січня 2015.

Посилання

Caroline Seawright, Maahes, God of War and Protection, The Leonine Lord of Slaughter… [Архівовано 2 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

Manfred Lurker. Dictionary of Gods and Goddesses, Devils and Demons, Routledge 1987, ISBN 0-7102-0877-4
Alan W. Shorter. The Egyptian Gods: A Handbook, Routledge 1978, ISBN 0-7100-0037-5