Мазепа Всеволод Григорович
Всеволод Григорович Мазепа (2 серпня 1939 БіографіяЗ 1956 по 1961 роки навчався у Дніпропетровському інституті інженерів транспорту. До 1969 — архітектор, керівник групи у ДПІ «Дніпрозв'язок», автор проєктів міжміських телефонних станцій у м. Львові, Дніпропетровську, Омську, Алма-Аті та ін. У 1969–1977 — головний архітектор проєктів у ДПІ «Укрдіпроводгосп», автор гідротехнічних споруд та житлових селищ на Каховській зрошувальній системі. У 1977–1980 роках — начальник відділу і головний архітектор інституту «Київдіпротранс», автор проєкту станції пасажирського вокзалу ст. Ургал (БАМ). ![]() З 1980 по 2002 працював у головному управлінні містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, в тому числі на посаді першого заступника начальника управління. Член Національної спілки архітекторів України (1968), акредитований член Академії архітектури України (1996), дійсний член Академії будівництва України (1998). На пенсії з 2002 року. Від 2008 року — голова ради старійшин міжнародної громадської організації «Родина Мазеп». Помер на 80-му році життя 22 жовтня 2018 року. Похований разом із дружиною на Лісовому кладовищі Києва (ділянка № 111, 50°29′56.05″ пн. ш. 30°38′17.88″ сх. д. / 50.4989028° пн. ш. 30.6383000° сх. д.). Син — Ігор (1966 р.н.), будівельник, голова організації «Родина Мазеп», кавалер ордена «За заслуги» III ст. (2008 р.) Нагороди
Див. такожПримітки
Джерела |
Portal di Ensiklopedia Dunia