Майоров Генріх Олександрович

Майоров Генріх Олександрович
Народився	6 вересня 1936(1936-09-06) Улан-Уде
Помер	3 квітня 2022(2022-04-03) (85 років)
Громадянство	СРСР →  Росія
Діяльність	артист балету, балетмейстер, хореограф
Alma mater	Київське державне хореографічне училище
Заклад	Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької[d]
Нагороди та премії
Заслужений діяч мистецтв Бурятії

Ге́нріх Олекса́ндрович Майо́ров (6 вересня 1936, Улан-Уде — 3 квітня 2022) — російський та український артист балету та балетмейстер, 1976 — лауреат Державної премії СРСР, заслужений діяч мистецтв Російської Федерації та Бурятії.

Закінчив Київське хореографічне училище, по тому — Ленінградську консерваторію.

1957 року почав творчий шлях у Львівському театрі ім. І. Франка.

1967 року поступає в Ленінградську консерваторію — на балетмейстерський факультет — клас І. Бельського.

Протягом 1977—1978 років — головний балетмейстер Київського театру опери та балету.

В 1979—1983 роках очолював Ансамбль танцю Білоруської РСР.

Протягом 1983—1986 років був балетмейстером Московського музичного театру ім. Станіславського та Немировича-Данченка.

З 1988 року працює заступником завідувача кафедри хореографії в Московській державній академії хореографії.

Є автором великої кількості хореографічних концертних мініатюр, зробив постановку цілого ряду балетів, зокрема:

• «Білосніжка та сім гномів»,
• «Дівчина та смерть»,
• «Маленький принц»,
• «Олександр Невський»,
• «Червоні вітрила»,
• «Чіполіно» — для театрів Росії та Білорусі створив кілька редакцій балету.

• Станішевський, Ю. О. Балетний театр Украіни [Текст]  : 225 років історії / Юрій Станішевський. — Київ: Музична Украіна, 2003. — 440 с. : іл
• Експерт [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Хореограф Генріх Майоров святкує ювілей (рос.) [Архівовано 23 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Білосніжка та семеро гномів [Архівовано 5 грудня 2013 у Wayback Machine.]

• Майоров Генріх Олександрович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 277.