Під час походу проти слов'ян-далемінців король Генріх I Птахолов в 928/929 році на пагорбі біля річки Ельба наказав звести фортецю. Вона була названа Місен (Misen). Біля підніжжя фортеці вже в цьому столітті розвинулося однойменне місто. У 968 році тут вперше згадувався маркграф Місенський. Фортечна гора в цьому ж році стала резиденцією єпископа новоствореного Місенського єпископства. З 1068 також згадується бургграф. З часом розвинулося Місенське (Майсенське) бургграфство.
У 1046 маркграфство отримали графи з династії Ваймар-Орламюнде, в 1067 році — Брунон, представник яких, Екберт II, під час боротьби за інвеституру в 1089 році був зміщений. Його змінив у тому ж році Генріх I Айленбурзький (1089—1103) з династії Веттінів. Його наступникам вдалося зберегти маркрафство під своєю владою. Під час правління маркграфів Конрада (1123—1156), Оттона Багатого (1156—1191) і Дітріха I (1190/1190-1221) маркграфство було розширено.
Видукинд Корвейский, «Деяния саксов» = Res Gestae Saxonicarum. — М.: Наука, 1975. — (Памятники средневековой истории народов центральной и восточной Европы).(рос.)
Титмар Мерзебургский, «Хроника» / Пер. с лат. И. В. Дьяконова. — 2-е издание, исправленное. — М.: SPSL — «Русская панорама», 2009. — 254 с. — (MEDIÆVALIA: средневековые литературные памятники и источники). — 1 500 экз. — ISBN 978-5-93165-222-1.(рос.)
Бульст-Тиле Мария Луиза, Йордан Карл, Флекенштейн Йозеф. «Священная Римская империя: эпоха становления» / Пер. с нем. Дробинской К. Л., Неборской Л. Н. под редакцией Ермаченко И. О. — СПб.: Евразия, 2008. — 480 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-8071-0310-9.(рос.)
Gabriele Rupp. Die Ekkehardiner, Markgrafen von Meißen, und ihre Beziehungen zum Reich und zu den Oiasten. — Frankfurt am Main, 1996.(нім.)
Otto Eduard Schmidt. Aus der alten Mark Meißen. Reihe Kursächsische Streifzüge. — Dresden, 1924. — Т. III.(нім.)
Heinz Weise. Mark Meissen: von Meissens Macht zu Sachsens Pracht. — Leipzig: Brockhaus, 1989. — ISBN 3-325-00188-2.(нім.)