Макс-Йозеф Пемзель

Макс-Йозеф Пемзель
Макс-Йозеф Пемзель
нім. Max-Josef Pemsel
Народився	15 січня 1897 ; Регенсбург, Баварія, Німецький Райх
Помер	30 червня 1985 (88 років) ; Ульм, Тюбінген, Баден-Вюртемберг, ФРН
Поховання	Північний цвинтар (Мюнхен)d
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	? — 1960
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди
Баварський орден «За заслуги»	Легіон Заслуг (Офіцер) (США)
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Макс-Йозеф Пемзель (нім. Max-Josef Pemsel; 15 січня 1897, Регенсбург — 30 червня 1985, Ульм) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту і бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

4 квітня 1916 року вступив в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 15 жовтня 1935 року — 1-й офіцер Генштабу 1-ї гірської бригади (з 9 квітня 1938 року — дивізії). Учасник Польської кампанії. Восени 1940 року призначений начальником Генштабу 18-го гірського корпусу, дислокованого в Греції. Взимку 1941/42 року корпус перевели в Скандинавію. В квітні 1943 року відправлений в резерв фюрера, 20 травня призначений начальником штабу 7-ї армії, офіційно вступив на посаду 1 червня і залишався на ній до 28 липня 1944 року (з перервою в квітні-травні). З 20 серпня 1944 року — командир 6-ї гірської дивізії. 29 квітня 1945 року потрапив в полон. 28 квітня 1948 року звільнений. 26 квітня 1956 року вступив в бундесвер. 30 вересня 1961 року вийшов у відставку.

Звання

Доброволець (4 квітня 1916)
Єфрейтор (24 жовтня 1916)
Унтерофіцер (20 квітня 1917)
Офіцер-аспірант (4 серпня 1917)
Фанен-юнкер (11 серпня 1917)
Фенріх без патенту (17 вересня 1917)
Лейтенант без патенту (30 квітня 1918) — 19 травня 1918 року отримав патент від 11 квітня 1918 року.
Оберлейтенант (31 липня 1925)
Гауптман (1 квітня 1933)
Майор Генштабу (2 серпня 1936)
Оберстлейтенант Генштабу (20 березня 1939)
Оберст Генштабу (14 червня 1941)
Генерал-майор (8 вересня 1943)
Генерал-лейтенант (15 грудня 1944)
Генерал-майор (26 квітня 1956)
Генерал-лейтенант (30 січня 1958)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 30 листопада 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
Німецький Олімпійський знак 2-го класу (30 листопада 1936)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами (8 березня 1937)
Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами (20 травня 1937)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (8 листопада 1938)
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (26 вересня 1939)
- 1-го класу (20 жовтня 1939)
Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами (Фінляндія)
Лапландський щит
Відзначений у Вермахтберіхт (3 листопада 1944)
Лицарський хрест Залізного хреста (9 грудня 1944)
Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», великий офіцерський хрест
Баварський орден «За заслуги» (14 травня 1965)
Легіон Заслуг (США), офіцер

Література

Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S.161
Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S.586