Малахов Валерій Павлович
Валерій Павлович Малахов (нар. 9 липня 1941) — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент АПНУ, ректор Одеського політехнічного університету (1987—2010), почесний громадянин міста Одеси БіографіяВ. П. Малахов народився 9 липня 1941 року в Хабаровському краї РРФСР. В 1963 році закінчивши електротехнічний факультет, був залишений працювати в Одеському політехнічному інституті. В 1972 році захистив кандидатську дисертацію «Розробка та дослідження недозбуджених мостових RC-генераторів і деякі їх застосування в автоматику та вимірювальну техніку». В 1974 році присвоєно вчене зівання доцента. В 1974—1975 роках перебував на науковому стажуванні у США, В 1975—1985 роках працював деканом заочного факультету, а в 1985—1987 роках — проректором з навчальної роботи Одеського політехнічного інституту. В 1987 – 2010 роках обіймав посаду ректора Одеського політехнічного університету. В 1989 році захистив дисертацію «Лінійні активні RC-ланцюги пристроїв систем управління (теорія, проектування, застосування)» на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. Присвоєно вчене звання професора кафедри промислової електроніки. В 1989—2011 роках завідував кафедрою електронних та комп'ютерних систем (з 2000 року — кафедра комп'ютерних систем), 2011—2012 роках був професором кафедри комп'ютерних систем. З 2013 року є професором-консультантом Чорноморського національного університету в м. Миколаїв. Протягом тривалого часу керував Радою ректорів вищих навчальних закладів Одеського регіону. Обраний членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України, академіком Академії інженерних наук України, академіком Академії наук вищої школи України. Почесний громадянин Одеси. Наукова діяльністьСферою наукових пошуків В. П. Малахова є проектування електронної техніки; розробка універсальної класифікації лінійних ланцюгів; автоматизація проектування аналогових схем систем управління та обчислювальної техніки; автоматизація проектування електронних пристроїв систем управління, контроль обчислювальної та інформаційно-вимірювальної техніки; проблеми вищої технічної освіти. Опублікував 250 наукових праць, видав 16 підручників, навчальних посібників і монографій, отримав 7 авторських свідоцтв за винаходи. Підготував 8 докторов і 15 кандидатів наук. Праці
Нагороди
ПриміткиЛітература
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
