Малиновський Костянтин Андрійович
Костянтин (Кость) Андрійович Малиновський (25 грудня 1919, м. Умань, нині Черкаської обл. — 30 березня 2005, м. Львів) — український ботанік, геоботанік, еколог. Доктор біологічних наук (1969), професор (1979). Дійсний член НТШ (1995). Почесний член УБТ. За бойові заслуги під час німецько-радянської війни нагороджений орденами і медалями СРСР і Чехословаччини, зокрема орденом «Червоної Зірки». Батько доктора сільськогосподарських наук Андрія Костянтиновича Малиновського. БіографіяЗакінчив Львівський сільськогосподарський інститут (1947). Від 1948 року працював у ботанічних установах АН УРСР у Львові; 1958—1961 — завідувач відділом геоботаніки Науково-природознавчого музею АН УРСР; 1962 — 1990 — завідувач відділом експериментальної екології і біогеоценології Львівського відділення інституту ботаніки імені М. Г. Холодного АН УРСР; за сумісництвом професор Львівського лісотехнічного інституту; 1991—1999 — головний науковий співробітник відділу популяційної екології Інституту екології Карпат НАН України; 1967—1972 — очолював Український республіканський комітет з Міжнародної біологічної програми «Продуктивність гірських екосистем» у програмі MAB (Людина і біосфера) ЮНЕСКО; 1972 — 1980 — очолював Проблемну Раду АН УРСР з питань біогеоценології. Завдяки його старанням побудовано три наукові стаціонари в Карпатах: на Боржаві (1953), Менчулі Квасівському (1956) і Пожижевській (1958). Віце-президент Львівської обласної Малої академії наук. Засновник і голова екологічної комісії НТШ. Засновник львівської наукової школи популяційної екології. За його керівництва захищено понад 20 кандидатських і докторських дисертацій. Автор і редактор 16 монографій і збірників праць, а загалом — 270 наукових публікацій. На його честь названо два види рослин — Ranunculus malinovskii Jelen. et Derv.-Sok. і Cirriphyllum malynovskyi Lazar. Ім'я К. Малиновського носить високогірний біологічний стаціонар Інституту екології Карпат НАНУ на г. Пожижевській[1]. Похований у Львові на Голосківському цвинтарі. Наукові дослідженняФлористика, геоботаніка та популяційна біологія рослин, принципи класифікації рослинності Українських Карпат, особливості поширення та використання флори високогір'я, біологія домінантних видів, структура та біологічна продуктивність угруповань, зміни біогеоценотичного покриву під впливом антропогенних чинників. Головні публікації
ПриміткиЛітература і посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia