На початку XIX століття принц-регент Георг IV придбав його в казну і запланував до зносу. Майбутній Едуард VII, проживаючи тут у 1860-і роки, провів капітальний ремонт та розширив будівлю (зокрема, сюди були перенесені з ГринвіцькогоКвінс-гауса плафони Ораціо Джентілескі). Після смерті в 1936 році його сина, Георга V, у Мальборо-гаусі оселилася королева-вдова Марія Текська, а після її смерті в 1953 році палац був переданий у розпорядження секретаріату Співдружності націй.
.svg)
