Мангри затоки Фонсека
Мангри затоки Фонсека (ідентифікатор WWF: NT1412) — неотропічний екорегіон мангрових лісів, розташований на заході Центральної Америки[1][2]. ГеографіяЕкорегіон мангрів затоки Фонсека охоплює ділянки мангрових лісів, поширені на узбережжі затоки Фонсека в Тихому океані. Ця затока лежить біля берегів Сальвадору, Гондурасу та Нікарагуа. В цій затоці розташовані кілька вулканічних островів, зокрема Сакате-Гранде[en] та Ель-Тігре[en]. З Центральноамериканських Кордильєр[es] до Фонсеки стікає кілька річок, найбільшими з яких є Аматільйо, Накаоме[en], Гоаскоран[en] та Чолутека[es]. На узбережжі затоки Фонсека зустрічаються мулисті мілини, піщані пляжі та скелясті урвища. Мангрові зарості, як правило, поширені у лагунах, в естуаріях річок та на пласких прибережних низовинах, які регулярно затоплюються водою під час припливів. У внутрішніх районах мангри переходять у центральноамериканські сухі ліси. КліматВ межах екорегіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура в регіоні становить 27-29 °C і залишається стабільною протягом року, а середньорічна кількість опадів становить 1600 мм, більшість з яких випадає під час літнього сезону дощів з травня по жовтень. Протягом решти року триває виражений сухий сезон. ФлораУ манграх затоки Фонсека домінують чотири види мангрових дерев — червоні мангри (Rhizophora mangle), чорні мангри (Avicennia germinans), білі мангри[en] (Laguncularia racemosa) та прямі конусоплідні мангри[en] (Conocarpus erectus). Поширення окремих видів визначається солоністю води та ступенем затоплення території. Червоні мангрові дерева (Rhizophora mangle) є найпоширенішим та найстійкішим видом мангрів; вони здебільшого ростуть на відкритому узбережжі, де припливно-відпливні коливання є найсильнішими. Чорні мангри (Avicennia germinans) є другим за поширеністю видом мангрових дерев; вони зазвичай зустрічаються в гирлах річок, на алювіальних відкладах, які накопичуються уздовж берегової лінії. Білі мангри (Laguncularia racemosa) та прямі конусоплідні мангри (Conocarpus erectus), як правило, ростуть у внутрішніх районах екорегіону, які рідше затоплюються водою під час припливів. ФаунаМангри затоки Фонсека є важливим середовищем проживання для багатьох видів тварин, зокрема для численних водоплавних та коловодних птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити бурого пелікана (Pelecanus occidentalis), рожевого косаря (Platalea ajaja), білого ібіса (Eudocimus albus), мангрового кукліло (Coccyzus minor), золотистого пісняра-лісовика (Setophaga petechia), мангрову білозорку (Tachycineta albilinea), мангрового віреона (Vireo pallens), коста-риканського поплітника (Thryophilus pleurostictus), карибського мартина (Leucophaeus atricilla), чорного канюка-крабоїда[en] (Buteogallus anthracinus), велику чепуру (Ardea alba), блакитну чепуру (Egretta caerulea), трибарвну чепуру (Egretta tricolor), рудошию чепуру (Egretta rufescens), зелену чаплю (Butorides virescens), бразильського баклана (Phalacrocorax brasilianus) та міктерію (Mycteria americana). В межах екорегіону розташовані три важливі орнітологічні території (IBA)[3][4][5], які підтримують значні популяції рідкісних птахів, таких як майже ендемічні мангрові сплюшки (Megascops cooperi) та нікарагуанські гіли[en] (Melanerpes hoffmannii). В мангрових лісах екорегіону зустрічається багато різноманітних ссавців, таких як білохвості олені (Odocoileus virginianus), білоносі носухи (Nasua narica), довгохвості скунси (Mephitis macroura) та звичайні ракуни (Procyon lotor). Більшість ссавців не живуть у мангрових лісах постійно, а відвідують їх час від часу у пошуках їжі та води. Серед плазунів, які зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити гострорилих крокодилів (Crocodylus acutus), звичайних ігуан (Iguana iguana), чорних шипохвостих ігуан (Ctenosaura similis) та ендемічних фонсецьких сцинків (Marisora urtica). Затока Фонсека є одним з двох найважливіших місць у східній частині Тихого океану, де відкладають яйця бісси (Eretmochelys imbricata), рідкісні морські черепахи. ЗбереженняМанграм екорегіону загрожує знищення мангрових лісів та забруднення води внаслідок промислової і сільськогосподарської діяльності. Близько 20 % мангрових лісів затоки Фонсека були знищені внаслідок людської діяльності. Основними природоохоронними територіями екорегіону є Заповідна зона Бая-де-ла-Уніон та Заповідна зона островів затоки Фонсека в Сальвадорі, Національний морський парк архіпелагу затоки Фонсека в Гондурасі, а також Природний заповідник Естеро-Падре-Рамос[en], Природний заповідник Естеро-Реал[en] в Нікарагуа. Сім природних заповідників, розташовані в гондураській частині екорегіону, визнані Рамсарським водно-болотним угіддям міжнародного значення. Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
