Мануїльське родовище каолінуМануїльське родовище каоліну Родовище розташоване в басейні річки Мокрі Яли на землях Волноваського району Донецької області, за 17 км на північний схід від залізничної станції Зачатівська і за 18 км на південний схід від міста і залізничної станції Волноваха. Землі орні. Технічне завдання на розвідку лужних каолінів видано Слов'янським арматурно-ізоляторним заводом з наступними технічними умовами для лужного каоліну-сирцю: Fe2O3 — не більше 0,8 %; CaO — не більше 1,0 %; лугів K2O + Na2O — не менше 5 % при співвідношенні K2O + Na2O не менше 4:1 У геологічній будові району беруть участь комплекси метаморфічних і осадових утворень. Підстилають кору вивітрювання кристалічні породи: гнейси, мігматити, граніти — відносяться до терюкської світи. Кора вивітрювання Мануїльського родовища відноситься до лінійно-площинного типу і розвинена по рожевим і рожево-сірим мігматитам гранітного складу, рідше по біотитовим і амфіболовим гнейсам. Профіль каолінової кори вивітрювання неоднорідний і визначається петрографічним складом магнезіальної породи. У зоні первинних каолінів виділяється три горизонти:
Зона лужних каолінів включає в себе лужні і мало-лужні гідрослюдисті різниці що утворилися, відповідно, по гранітам і гнейсам, середня потужність зони — 13 метрів. Зона нормальних каолінів має середню потужність 6 м і складається з каолініту і кварцу. Осадові утворення представлені відкладеннями неогену (піски, пісковики, глини) і антропогену (суглинки, ґрунт) середньою потужністю 5 м. Лабораторними дослідженнями встановлено, що всі різновиди розкривних порід не придатні для використання в промисловості. Активна лужність (pH) лужних каолінів родовища змінюється від 6,74 до 7,5. За даними мінералогічного аналізу в піщаних фракціях проб переважають кварц, польові шпати (микроклин), слюда і агрегатні грудочки псевдоморфоз каолініту по польовим шпатам і слюди. Встановлено, що лужні каоліни можуть бути використані в складі мас високовольтної порцеляни, а отримана порцеляна відрізняється високими електрофізичними характеристиками. Оцінка каоліну як сировини для використання в інших галузях промисловості показала, що внаслідок великої кількості лугів (0,64—1,47 %%) і фарбувальних оксидів (1,87—3,67 %) в збагаченому каоліні, використання його в керамічній промисловості без спеціальних методів збагачення неможливо. Мануїльське родовище первинних каолінів за природним факторам належить до другої групи. Родовище розвідане по мережі свердловин 100х100 м і одиничними свердловинами, що дозволило кваліфікувати запаси і прогнозні ресурси за категоріями С1, С2, і Р1. Площа розвитку лужних каолінів 51,5 га, — нормальних — 33,3 га. ![]() Див. такожДжерела |
Portal di Ensiklopedia Dunia