З 12 років була вихованцем національно-патріотичного табору «Азовець», де вперше засвоїла основи парамедицини. У 16 років долучилась до руху «Права молодь», де брала активну участь в акціях проти незаконних забудов Києва та збереження парків. Займалася волонтерською діяльністю у військовому шпиталі міста Ірпінь, на київському вокзалі на пункті для військовослужбовців та на різних військово-патріотичних заходах.
Була поранена і отримала контузію від пострілу танка у боях під Бахмутом, лікувалася, а після перерви повернулася до війська[7]. Загинула в населеному пункті Часів Яр[6] від отриманих поранень під час артилерійського обстрілу евакуюючи поранених[8][9].
Прощання з Анастасією Мар'янчук відбулося в Києві у Михайлівському соборі. Окрім побратимів, на прощання прийшли однокурсники четвертого курсу японської філології Київського національного університету. Похована на Лісовому кладовищі в Києві[10][11].
