Марек Краєвський

Марек Краєвський
Marek Krajewski
Народився	4 вересня 1966(1966-09-04) (58 років) Вроцлав, Польська Народна Республіка
Країна	Республіка Польща
Діяльність	письменник
Сфера роботи	кримінальний роман[d]
Alma mater	Вроцлавський університет
Заклад	Вроцлавський університет
Знання мов	польська[1][2]
Magnum opus	Смерть в Бреслауd і Eberhard Mockd
Нагороди	Сілезька літературна лавраd (2013) Паспорт Політика
Сайт: marekkrajewski.pl
Марек Краєвський у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Марек Краєвський (пол. Marek Krajewski, 4 вересня 1966, Вроцлав, Польща) — польський письменник, філолог-класик. В.о. консула Польщі у Львові (1994—1995).

Родина Марека Краєвського походить з Львівщини. Мати його народилась у Стрільчиськах (тепер — Стрілецьке) біля Мостиськ. У 1981-1985 роках навчався в Ліцеї № 9 ім. Юліуша Словацького у Вроцлаві. У 1985-1991 студіював класичну філологію у Вроцлавському університеті. У 1999 році захистив докторську дисертацію. Працював викладачем у Вроцлавському університеті.У 2007 році Марек Краєвський кардинально змінів своє життя. Він лишив викладацьку і наукову діяльністю, щоб стати професійним письменником.^[5] Книжки Краєвського перекладено на 18 мов.

• Смерть у Бреслау (Śmierć w Breslau), 1999, укр. пер. 2009
• Кінець світу в Бреслау (Koniec świata w Breslau), 2003, укр. пер. 2007
• Привиди в місті Бреслау (Widma w mieście Breslau), 2005, укр. пер. 2010
• Фортеця Бреслау (Festung Breslau), 2006
• Чума в Бреслау (Dżuma w Breslau), 2007
• Проспект самогубців (Aleja samobójców), 2008 — у співавторстві з Маріушем Чубаєм
• Цвинтарні троянди (Róże cmentarne), 2009 — у співавторстві з Маріушем Чубаєм
• Голова Мінотавра (Głowa Minotaura), 2009, укр. пер. 2009
• Еринії (Erynie), 2010, укр. пер. 2010
• Числа Харона (Liczby Charona), 2011, укр. пер. 2011
• В безодні темряви (W otchłani mroku), 2013

• Кінець світу в Бреслау (Київ: Факт, 2007), переклала Божена Антоняк
• Смерть у Бреслау (Київ: Нора-друк, 2009), переклала Божена Антоняк
• Голова Мінотавра (Львів: ЛА Піраміда, 2009), переклала Божена Антоняк
• Еринії (Львів: Урбіно, 2010), переклала Божена Антоняк
• Привиди в місті Бреслау (Львів: Урбіно, 2010), переклала Божена Антоняк
• Числа Харона (Львів: Урбіно, 2011), переклала Божена Антоняк
• Голова Мінотавра (Львів: Урбіно, 2020), переклала Божена Антоняк

• Премія Паспорт «Політики» (2005)
• Нагорода книгарні «Вітрина» за найкращу книгу 2005 року
• За вклад у промоцію міста був обраний послом міста Вроцлав (2008)
• Відзнака «Золотий герб міста Львова» (2011)

• Марек Краєвський: «Головне в моїй творчості — дух міста. Брудного, стомленого, але прекрасного» («Львівська газета», 3 жовтня 2007)
• «Марек Краевский — автор детективов» [Архівовано 5 січня 2010 у Wayback Machine.] («Профиль», 8 жовтня 2008)
• Марек Краєвський: «Я не п'яниця і не б'ю свою дружину» («Друг читача», 11 жовтня 2007)
• «Для поляків це несподіванка. Марек Краєвскі, польський письменник, про львівський детектив, полювання на авторів і роль читацьких захцянок»^{[недоступне посилання з квітня 2019]} («Львівська Пошта», 25 жовтня 2008)
• Марек Краєвський: «Своє письменництво сприймаю як звичайну роботу» («Львівська газета», 16 вересня 2009)
• Марек Краєвський: аудіо-запис презентації у Львові^{[недоступне посилання з квітня 2019]} («kabi.net», 18 вересня 2009)
• Марек Краєвський: «Мої, іноді драстичні й брутальні, книжки полюбляють читати жінки» («Sumno.com», 25 вересня 2009)
• Марек Краєвський: «Книгу про Львів писав, ходячи підворітнями» («Zaxid.net», 28 вересня 2009)
• Марек Краєвський: «Якщо мене читають у метро — це комплімент» [Архівовано 5 листопада 2018 у Wayback Machine.] («Високий Замок», 1 жовтня 2009")
• Марек Краєвський: «Мене читають, значить я існую» («ЛітАкцент», 11 січня 2010)
• «На ностальгійній хвилі» [Архівовано 23 листопада 2012 у Wayback Machine.] («Український тиждень», 20 серпня 2010)
• «Почему их читают, а нас — нет» [Архівовано 8 листопада 2012 у Wayback Machine.] («LB.ua», 27 вересня 2011)
• Марек Краєвський: «Як прикути себе до письмового столу» [Архівовано 1 жовтня 2011 у Wayback Machine.] («Українська правда», 30 вересня 2011)
• Марек Краєвський: «Я завжди мріяв стати професійним письменником» [Архівовано 8 липня 2012 у Wayback Machine.] («Молодий буковинець», 27 листопада 2011)

• Лілія Хомишинець «Марек Краєвський запланував кінець світу» («Sumno.com», 21 грудня 2008)
• Вадим Арістов «Криваві старольвівські пригоди» [Архівовано 14 квітня 2014 у Wayback Machine.] («Друг читача», 2009)
• Тетяна Трофименко «Що доброго з Бреслау, або історичний детектив від Марека Краєвського» [Архівовано 6 березня 2011 у Wayback Machine.] («Буквоїд», 21 вересня 2009)
• Тетяна Трофименко «Марек Краєвський: із Бреслау до Львова»^{[недоступне посилання з квітня 2019]} («Медіапорт», 2 жовтня 2009)
• Світлана Самохіна «Смерть у Бреслау»^{[недоступне посилання з квітня 2019]} («Дзеркало тижня», 28 листопада 2009)
• Леся Боброва «Эберхард против Эраста» («Booknik.ru», 6 вересня 2010)
• Костянтин Родик «Пригоди Марека в країні У: Польський детектив як індикатор українського літпроцесу» [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.] («Україна молода», 21 січня 2011)
• Андрій Кокотюха «Легенди, міфи та маніяки» [Архівовано 14 січня 2012 у Wayback Machine.] («Буквоїд», 04 квітня 2011)
• Леся Боброва «Кровавые числа» («booknik.ru», 10 жовтня 2011)
• Костянтин Родик «Про що ж насправді пише Краєвський?» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] («Україна молода»)

• «кабі.net — записи з Літфесту — Марек Краєвський», («Літературний подкаст „кабі.net“», 18 вересня 2009)
• Сайт Марека Краєвського [Архівовано 16 червня 2011 у Wayback Machine.]