Маринований оселедець Бісмарк

Оселедець Бісмарк, загорнутий в рулет з маринованими огірками

Маринований оселедець Бісмарк або оселедець а-ля Бісмарк (нім. Bismarckhering) — бренд маринованого балтійського оселедця, страви з половинок оселедцевих філе або рольмопсів, створений у XIX столітті в Штральзунді.[1] З роками оселедці, мариновані в кисло оцтово-пряному маринаді з додаванням овочів і спецій — олії, цибулі, зерен гірчиці і лаврового листа, стали популярною стравою не тільки на поморських столах. Огірки та оселедці, названі на честь прем'єр-міністра Пруссії, були одним із проявів культу Залізного Канцлера.[2]

Походження страви

Традиція рибальства у Штральзунді бере свій початок у 1290 році, коли герцог Вислав II надав привілей, що дає право ловити оселедця рибалкам Штральзунда на півострові Віттов і монополію на торгівлю цією рибою на острові Рюгені.[3]

Компанія Stralsund Rasmus передає Джорджу В. Бушу бочку оселедця Бісмарка, виготовленого за оригінальним рецептом, під час його візиту до Штральзунда у 2006 році

В Німеччині основоположником способу приготування оселедця в оцтовому маринаді вважають Йогана Віхмана, який після виграшу в лотерею в 1853 році відкрив переробний завод у Штральзунді. Серед іншого, він почав виробляти там новий делікатес — свіжовипотрошений балтійський оселедець без кісток, замаринований в оцтовому розсолі та упакований у дерев'яні бочки. У 1871 році підприємець відправив канцлеру Бісмарку бочку цього продукту разом з листом-привітанням з днем народження. За цей подарунок він отримав особисту подяку. Віхман надіслав канцлеру другу бочку оселедця з проханням дозволити назвати продукт його іменем. Він швидко отримав цю згоду в іншому особистому листі від Бісмарка.[4][5]

Місце в сучасній кулінарній культурі

Оселедці а-ля Бісмарк користуються популярністю. Канцлер Ангела Меркель дарує їх своїм іноземним гостям: бочку оселедців подарували президенту США Джорджу Бушу під час його візиту до Штральзунда.[6]

Оселедці, про які Бісмарк писав, що «якби вони не були масовими та дешевими, до них ставилися б як до найдорожчого делікатесу», знову повертаються на столи поморської регіональної кухні. Смажені, мариновані та солоні, вони подаються в приморських ресторанах як закуски з грибами, чорносливом та медом.[7]

Див. також

Примітки

  1. Tradycja rybacka w Stralsundzie – Śledź Bismarcka. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 28 жовтня 2023.
  2. Śląski kwartalnik historyczny Sobótka, Tom 61. 2006 str. 412
  3. «Erst 1290 erhielten sie von Wizlaw III. ein Privileg für den rügischen Handel, … und sogar noch 1616 unter den Privilegien Stralsunds aufgezählt wurde.» Reinhard Peesch. Die Fischerkommünen auf Rügen und Hiddensee. s. 4
  4. Śledź Bismarcka ze Stralsundu. Europäische Route der Backsteingotik. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 28 жовтня 2023.
  5. Bismarckhering. Tourismuszentrale der Hansestadt Stralsund (нім.). Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 28 жовтня 2023.
  6. Willkommen beim Fischhandel Henry Rasmus
  7. Informator Turystyczny Ustka na Fali. 2015. ISSN 2449-7126
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya